Тест 9 класс "правление александра 1"

ответ: Царь Михаил Федорович умер в 1645 году, поэтому не мог в 1648 проводить налоговую реформу.  

Никита Одоевский не был воспитателем царя Михаила Федоровича.

Цена на сахар резко упала при Павле I, когда в России стали выращивать сахарную свеклу.

В 1648 году была поднята цена на соль, что спровоцировало т. н. Соляной бунт.

В 1650 году была поднята цена на хлеб и хлебные бунты в Пскове и Новгороде.

Выборность мировых судей - это реформа царя Александра II.

Никакой демократизации управления не происходило, напротив, происходило укрепление самодержавия.

Объяснение:

У1764 р. в лівобережній україні, яка як автономія входила до складу російської імперії і мала офіційну назву малоросія, імператриця катеринаііліквідувала гетьманство, започаткув ав- ши процес знищення особливостей її політичного, адміністра тивного і культурного розвитку. з цією метою вона призначила для іння лівобережною україною відомого російського полководця п. о. рум’янцева. за 25 років його діяльності лівобережна україна без будь-яких видимих потрясінь була інкорпорована до складу російськ ої імперії. такий успіх політики російського уряду в україні  був заб езп ечений умілою адміністративною діяльністю п. о.рум’ян- ц ева — президента малоросійської колегії і генерал-губерна- тора краю. одним з перших дослідження діяльності п. о. рум’янцева в лі вобережній україні започаткував відомий історик, археограф і архівіст о. м.лазаревський1. у 1866р. у передмові до праці «обозр  ение румянцевской описи малороссии» він проаналіз ув ав орга- ніз аційну діяльність генерал-губернатора при підготовці і пров  е- денні опису, постановку ним мети і завдань та дав йому оцінку2. діяльність генерал-губернатора малоросії п. о. рум’янцева і надалі увагу о.м. лазаревського. вчений збирав матеріали про нього протягом всього життя і не маючи часу підготувати дослідження через свою зайнятість по службі у київському окружному суді і київській судовій палаті, намагався увагу  вчених до цієї історичної постаті. у 1887 р. у листі до відомого історика-аматора  г. милорадовича він писав: «…когда и кто напишет книгу о румянцеве? я бы отдал тому все собранные мною матеріалы на обработку которыхъ времени нетъ и не будетъ»3.