А1. последний дворцовый переворот в россии был совершен в 1) 1801г 2) 1855г 3) 1881г 4) 1894г а 2. заграничный поход армии закончился в 1) 1812г 2) 1814г 3) 1820г 4) 1825г а 3. оборона севастополя относилась к событиям войны, проходившей в 1) 1787-1791гг 2) 1813-1814гг 3) 1853-1856гг 4) 1877-1878гг а 4. разработку проекта и проведение реформы государственного александра ii поручил 1) н. н. новосильцеву 2) а. а. аракчееву 3) п. а. столыпину 4) м. т. лорис-меликову а 5. оборона шипки, осада плевны связаны с 1) отечественной войной 1812г 2) кавказской войной 3) крымской войной 4) -турецкой войной 1877-1878гг а 6. в 19в известным художником-пейзажистом был 1) в. в. верещагин 2) д. г. левицкий 3) и. и. левитан 4) о. а. кипренский а 7. с крестьянской реформой 1861г связано возникновение понятий 1) государственные крестьяне 2) временнообязанные крестьяне 3) черносошные крестьяне 4) вольноотпущенные крестьяне а 8. россия в хiх в была 1) конституционной монархией 2) демократической республикой 3) самодержавной монархией 4) сословно-представительной монархией а 9. что было одной из причин отступления армии в начале отечественной войны 1812г? 1) неблагоприятные погодные условия 2) надежда главнокомандующего на поддержку армии партизанскими движениями 3) стремление избежать генерального сражения, сохранить армию 4)надежда на поддержку войск антинаполеонновской коалиции а 10. что из перечисленного ниже являлось причинной замедленного развития капитализма в сельском хозяйстве россии в 1870-е г. 1) ликвидация помещичьего землевладения 2)крепостная зависимость крестьян 3) право крестьян на предпринимательскую деятельность. 4) высокие выкупные платежи. а 11. что из названного относилось к деятельности революционных народников? а) пропаганда среди крестьян б) составление « правды» в) увлечение теориями французского просвещения г) издание «словаря иностранных слов» д) увлечение теориями «общинного», «крестьянского» социализма е) террор против правительственных чиновников и царя укажите верный ответ 1) абг 2) авд 3) аде 4) где а 12. какие из названных ниже государственных деятелей занимались разработкой либеральных реформ? а) м. м. сперанский б) н. а. милютин в) а. х. бенкендорф г) к. п. победоносцев д) с. с. уваров е) п. а. столыпин укажите правильный ответ 1) абе 2) авд 3)бге 4)вде

Відділ археології ранніх слов’ян був створений 1974 р. за ініціативою доктора історичних наук, а згодом член–кореспондента НАН України, професора В. Д. Барана. Від 2002 р. відділ очолював доктор історичних наук, професор Д. Н. Козак. З 2011 по 2019 рр. відділ носив назву «Відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень»». З 2019 р. відділ має назву «Відділ археології ранніх слов’ян». Завідувач відділу — кандидат історичних наук О. В. Петраускас.

Пріоритетним напрямом роботи відділу є дослідження етногенезу та ранньої історії слов’ян, що передбачає розробку таких проблем як формування етнокультурної слов’янської спільності, періодизація ранньослов’янської історії, взаємостосунки слов’янського населення та сусідніх етнічних груп і держав, визначення шляхів розселення слов’ян і їх місця в історії ранньосередньовічної Європи, процеси формування слов’янських народів і передумов виникнення Давньоруської держави, дослідження господарства й соціальної структури слов’янського суспільства, його матеріальної та духовної культури.

Ще до організації спеціального відділу археологія ранніх слов’ян в Україні мала значні здобутки. Пам’ятки цього часу досліджували співробітники Української академії наук від перших років її організації. Зокрема, в 1919–1920 рр. М. О. Макаренко здійснив дослідження слов’янських городищ переддержавного часу поблизу м. Ромни (Монастирище, Ведмеже). У 1924 р. вчений продовжив дослідження на городищі Монастирище, виділив роменську культуру та пов’язав її з літописними сіверянами. 1926 р. М. О. Макаренко досліджував Гурбинецький могильник черняхівської культури, а П. І. Смолічев — Масловський, які надалі (1928–1929) продовжив С. С. Гамченко. У 1929 р. В. Є. Козловська провадила розкопки поселення та могильника черняхівської культури поблизу с. Дідівщина на Київщині.

Відділ археології ранніх слов’ян був створений 1974 р. за ініціативою доктора історичних наук, а згодом член–кореспондента НАН України, професора В. Д. Барана. Від 2002 р. відділ очолював доктор історичних наук, професор Д. Н. Козак. З 2011 по 2019 рр. відділ носив назву «Відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень»». З 2019 р. відділ має назву «Відділ археології ранніх слов’ян». Завідувач відділу — кандидат історичних наук О. В. Петраускас.

Пріоритетним напрямом роботи відділу є дослідження етногенезу та ранньої історії слов’ян, що передбачає розробку таких проблем як формування етнокультурної слов’янської спільності, періодизація ранньослов’янської історії, взаємостосунки слов’янського населення та сусідніх етнічних груп і держав, визначення шляхів розселення слов’ян і їх місця в історії ранньосередньовічної Європи, процеси формування слов’янських народів і передумов виникнення Давньоруської держави, дослідження господарства й соціальної структури слов’янського суспільства, його матеріальної та духовної культури.

Ще до організації спеціального відділу археологія ранніх слов’ян в Україні мала значні здобутки. Пам’ятки цього часу досліджували співробітники Української академії наук від перших років її організації. Зокрема, в 1919–1920 рр. М. О. Макаренко здійснив дослідження слов’янських городищ переддержавного часу поблизу м. Ромни (Монастирище, Ведмеже). У 1924 р. вчений продовжив дослідження на городищі Монастирище, виділив роменську культуру та пов’язав її з літописними сіверянами. 1926 р. М. О. Макаренко досліджував Гурбинецький могильник черняхівської культури, а П. І. Смолічев — Масловський, які надалі (1928–1929) продовжив С. С. Гамченко. У 1929 р. В. Є. Козловська провадила розкопки поселення та могильника черняхівської культури поблизу с. Дідівщина на Київщині.