На конкретных примерах раскройте зависимость прав и обязанностей человека в обществе

История Центральной Азии была определена во многом географией и климатом региона. Аридный климат создавал трудности в сельском хозяйстве, а значительная удалённость от моря не давала возможности торговать по морю. Влияние Степных кочевников было велико на этой территории на протяжении тысячелетий. Тем не менее, первые протогорода появились в Центральной Азии более 4000 лет назад. С II века до н. э. до XVI века здесь проходили важные трассы Великого шёлкового пути, происходила международная торговля и культурный обмен между цивилизациями Европы и Востока. Более 2400 лет назад в Центральной Азии возникла древнейшая хорезмийская письменность. Центральная Азия была родиной мировой религии — зороастризма. Этническая и религиозная толерантность была чертой народов Центральной Азии на протяжении тысячелетий.



Три варианта границ Центральной Азии: 1 — Среднеазиатский экономический район СССР; 2 — Современный регион СНГ; 3 — Центральная Азия по определению ЮНЕСКО

Доминирование кочевников закончилось в XVIII веке, с возникновением регулярных армий. Регион поделили другие державы — Российская империя, Империя Цин и другие. После Русской революции 1917 года в Центральной Азии появилось басмачество и ряд независимых государств, которые были включены в РСФСР. На тот момент только Монголия и Афганистан оставались независимыми, однако Монголия существовала как марионеточное государство СССР. Советские республики Центральной Азии увидели не только индустриализацию и строительство инфраструктуры, но и подавление местной культуры, этническую напряжённость и экологические проблемы.

После распада СССР в 1991 году пять стран Центральной Азии получили независимость: Узбекистан, Казахстан, Туркмения, Кыргызстан (Киргизия) и Таджикистан. Во всех новых государствах власть получили лица, бывшие при СССР до распада президентами союзных республик.

Найважливішим наслідком Х. п. був культурний вплив Сходу на Західну Європу. Із зіткнення на Сході західноєвропейської культури з візантійської й особливо з мусульманської виникали надзвичайно доброчинні наслідки для першої. Мореплавання досягло під час Х. п. небувалого розвитку: більша частина хрестоносців відправлялася у Св. Землю морем; морським же шляхом велася й майже вся велика торгівля між Зах. Європою й Сходом. Головними діячами в цій торгівлі були італійські купці з Венеції, Генуї, Пізи, Амальфи й інші міста.

Жваві торговельні зносини приносили в Зах. Європу безліч грошей, а це, разом з розвитком торгівлі, приводило до занепаду на Заході форм натурального господарства й сприяло тому економічному перевороту, що гається наприкінці середніх століть.

Відносини зі Сходом приносили на Захід багато корисних предметів, доти або зовсім там невідомих, або ж бувших рідкими й дорогими. Так були перенесені зі Сходу рожеве дерево, шафран, абрикос, лимон, фісташки (самі слова, що позначають багато із цих рослин, - арабські).

У великих розмірах став ввозитися цукор, увійшли в широке вживання рис і маїс. У значній кількості ввозилися також добутки високо розвитий східної промисловості - паперові матерії, ситець, серпанок, дорогі шовкові тканини (атлас, оксамит), килими, ювелірні вироби, фарби й т. п.

Знайомство із цими предметами й з хнього виготовлення повело до розвитку й на Заході подібних же галузей промисловості (у Франції тих, хто виготовляв килими по східних зразках, називали "сарацинами"). Зі Сходу було запозичене багато предметів одіяння й домашнього комфорту, які носять у самих назвах (арабських) докази свого походження (спідниця, бурнус, альков, софа), деякі предмети озброєння (арбалет) і т. п.

Значна кількість східних, переважно арабських, слів, що ввійшли в епоху Х. п. у західні мови, указує звичайно на запозичення того, що позначається цими словами. Такі (крім зазначених вище) італ. dogana, франц. douane - митниця; адмірал, талісман і ін. Х. п. познайомили зах. учених з арабською й грецькою наукою (напр., з Аристотелем). Особливо багато придбань зробила в цей час географія: Захід близько ознайомився із цілим рядом країн, мало відомих раніше. Значні успіхи зробили тоді також математика, астрономія, науки природні, медицина, мовознавство, історія.

У європейському мистецтві з епохи Х. п гається відомий вплив мистецтва візантійського й мусульманського. Такі запозичення можна простежити в архітектурі (підково-образні й складні арки, арки у формі трилисника й гострі, плоскі дахи), у скульптурі ("арабський" - сама назва вказує на запозичення від арабів), у художніх ремеслах. Поезії, духовної і світської, Х. п. дали багатий матеріал; вони познайомили європейців зі скарбами поетичної творчості Сходу, звідки перейшло на Захід багато поетичного матеріалу, багато нових сюжетів.

Ближче ознайомивши Захід з новою культурою, зробивши для нього доступними скарби, думки й художню творчість греків і мусульман, розвивши мирські смаки й погляди, Х. п. підготовляли так зване Відродження, що хронологічно безпосередньо примикає до них.