Тема «революционное народничество» 1. выберите правильный ответ: а) идеология и движение разночинной интеллигенции в россии во второй половине xix в. — это: 1) реформизм 2) марксизм 3) социализм 4) народничество б) усиление революционного движения после реформы 1861 г. было обусловлено: 1) устранением сословных перегородок 2) ослабление политического режима в пореформенной россии 3) умеренностью реформ и непоследовательностью властей при их проведении 4) увеличением численности и влияния «разночинцев» в) основы идеологии народничества были заложены в 50-е гг.: 1) м. а. бакуниным, п. л. лавровым 2) п. н. ткачевым, м. а. бакуниным 3) а. и. герценом, н. г. чернышевским 4) г. в. плехановым, с. л. перовской г) начало деятельности народников, названной «хождением в народ»: 1) 1861 г. 2) 1874 г 3) 1876 г. 4) 1881 г. д) организация «земля и воля» раскололась на: 1) «южнороссийский союз рабочих» и «северный союз рабочих» 2) «народную волю» и «черный передел» 3) «народную волю» и «народную расправу» 4) «черный передел» и «освобождение труда» е) убийство императора народовольцами произошло: 1) 5 марта 1861 г. 2) 4 апреля 1866 г. 3) 1 марта 1881 г. 4) 1 марта 1887 г. 2. выберите верные утверждения. основными положениями революционного народничества являлись: 1) признание неизбежности капиталистической стадии развития россии 2) немедленный социалистический переворот с опорой на крестьянскую общину 3) поддержка реформ «сверху» 4) свержение самодержавия 5) стремление сохранить традиционные устои россии 3. установите соответствие: а) организация н. а. ишутина 1) и. и. гриневицкий 6) «земля и воля» 2) а. к. соловьев в) «народная воля» 3) д. в. каракозов г) «черный передел» 4. укажите принцип образования рядов: а) ишутинцы, «чайковцы», «долгушинцы», «земля и воля», «черный передел», «народная воля» б) а. и. желябов, с. л. перовская, т. м. михайлов, н. и. , н. и. рысаков 5. о чем идет речь? тайная революционная организация разночинцев, действующая в 1861—1864 гг. в санкт-петербурге, москве, казани и др. организаторы и руководители: н. а. и а. а. серно-соловьевичи, а. а. слепцов, н. н. обручев, в. с. курочкин, н. и. утин и др. основной программный документ — воззвание н. п. огарева «что нужно народу? ». выступала за созыв парламента, установление республики, передачу земли крестьянам, местное . готовилась начать открытое выступление в 1863 г., но надежды на крестьянское восстание не оправдались и организация самораспустилась.

1.а-4
  б-4
  в-3
  г-2
  д-2
  е-3
2. 2,4
3. а-3, б-2,в-1.
4. А) народнические организации
    Б) члены народной воли
5. О Земле и воле

Особливості діяльності масонських організацій в Україні:

Політичний характер масонських організацій - лож (від французького ~ «löge» - місце зборів).

Хоч масонство заперечувало національні межі, але дух вільнодумства в умовах України формував протест проти національного гноблення.

Тому серед українських масонів поширювалися ідеї слов'янської федерації, в якій українці були б рівними серед рівних, а також ідея державності України.

Члени масонських організацій (лож): лікарі, архітектори, літератори, купці.

В Україні - багато представників старшинсько-шляхетських родин.

Центр масонського руху в Україні: в останній чверті XVIII ст. центром став Київ.

     

Найвідоміші організації (ложі) масонів в Україні:

1. 1817 р. м. Одеса «Понт Евксінський»:

Засновник - генерал-губернатор, граф Олександр Ланжерон, який залучив до масонства Івана Котляревського - автора вже надрукованої поеми «Енеїда», який служив у війську.

Відомий член ложі Іван Орлай - видатний український просвітитель» колишній, директор Ніжинського ліцею, директор Ришельєвського ліцею в Одесі.

У складі ложі було більше 70 чоловік різних національностей.

1817 p м. Одеса «Трьох царств природи» (надр, рослинного і тваринного світу).

Склад членів багатонаціональний: росіяни, українці, поляки, французи, греки, євреї, італійці, німці,

Членами ложі були онуки останнього українського гетьмана Кирило і Петро Розумовські, яких переслідувала царська влада: першого, оголосивши божевільним, замкнули в Суздальському монастирі, а потім «змилостивилися» засланням обох в Одесу під нагляд міської адміністрації.

Підсумок. Обидві одеські ложі змушені були припинити свою діяльність через доноси на адресу царської влади про «політичні дебати» на засіданнях. Хоч ці дебати і не мали яскраво вираженого антиурядового характеру.

2. 1818 - м. Полтава «Любов до істини»:

Заснована українськими чиновниками 1819рр. і поміщиками. Склад ложі налічував 23 (20) чоловіки. Серед них: І. Котляревський, В. Лукашевич, С. Кочубій, С. Петровський, Г. Вогаєвський, Г. Тарновський.

Очолив ложу Михайло Новиков, управитель губернської канцелярії.

Основний упор в своїй діяльності ложа робила на національні проблеми України. Найбільший інтерес виявляли до історичного минулого, хоча чіткої програми облаштування майбутнього України не виробили.

У підсумку зосередилися на турботах про підвищення загальної політичної свідомості українського дворянства.

Ложа відігравала велику роль в масонському русі. Чутка про неї дійшла до Петербурга.

В 1819 р. закрита за особистим указом російського царя Олександра І.

3. 1818-1822 pp. м. Київ Ложа «Об'єднання слов'ян»:

Засновники: В. Роснишевський, П. Харлинський, П. Олизар та ін.

В останній рік свого існування ложа налічувала більше 80 чоловік за такими національностями: українці, поляки, росіяни; за професією і родом занять: державні службовці, вчителі, лікарі, військові.

Головний напрям її діяльності виражав символічний знак: хрест із написом «Єдність слов'янська».

Поступово багато учасників масонських організацій розчарувалися в пасивній діяльності; дійшли висновку про необхідність чіткіше визначити своє ставлення до історичної долі України в минулому, зайняти більш дієву позицію, при цьому дотримуючись конспірації. Так, на базі Полтавської ложі була створена наступна організація, що використовувала досвід масонських організацій.

4. 1820- 1822 pp. Київ, Полтава, Чернігів та інші міста. «Малоросійське таємне товариство». Засновник - Василь Лукашевич, предводитель дворянства Переяславського повіту. До складу організації входили: С. Кочубій, В. Тарновський, П. Капніст, О. Величко, І. Котляревський, брати Алексеєви, К. Шаполипський та ін.

Програмний документ - «Катехізис автономіста».

Цілі товариства:

Вести пропагандистську роботу в масах, щоб сприяти підйому культосвітнього і політичного рівня свідомості;

Об'єднати маси навколо ідеї ліквідації кріпосництва та обмеження влади царського самодержавства;

Домогтися незалежності України і відмежування від Польщі.

1826 р. - члени Малоросійського товариства були заарештовані. Під час слідства в Петербурзі В. Лукашевич заперечував існування організації. Він був ув'язнений в Петропавловську фортецю. Після нетривалого ув'язнення члени таємного товариства були звільнені.

Значення діяльності товариства:

Це була одна з перших суспільно-політичних організацій в Україні, що свідчило про зародження організованої політичної опозиції самодержавству;

Хоч товариство й не Ало чіткої програми дій, однак його існування свідчило про активізацію національного руху в Україні;

1822 р. Почалося переслідування масонських лож. За указом царя діяльність масонських організацій заборонялася на всій території Російської імперії.

Понятие нового времени появилось в XV веке в Италии в эпоху Возрождения. Именно тогда возникла идея разделить историю человеческой цивилизации на три основных периода: древнего мира, средние века и новое время.

Если с древними цивилизациями и средними веками все понятно, то новое время определяется довольно условно, поскольку разные страны и народы вступали в него в разное время.

Основным признаком нового времени можно назвать одновременный прорыв в промышленности, науке, культуре и религии большинства европейских стран, в результате чего их развитие резко пошло вперёд.

Новое время продолжалось условно три века – с XVI по XIX. Началом нового времени принято считать великие географические открытия, концом – Первую мировую войну.