в 1848-1849 гг. в раде стран западной и центральной европы вспыхнули новые революции. они охватили францию, германию, австрийскую империю, итальянские государства. никогда еще европа не знала такого обострения борьбы, подобного размаха народных выступлений и мощного подъема национально-освободительных движений. хотя в различных странах накал борьбы был не одинаков, по-разному развивались события, несомненным было одно: революция приобрела общеевропейский масштаб.
Исмагилова_Саният
24.04.2021
Характеристики работы контрольная количество страниц: 9 бесплатная работа скачать план 1. етапи розвитку культури давнього риму 2. римська правова культура література 1. етапи розвитку культури давнього риму культура стародавнього риму – другий етап античної культури. вплив культури стародавньої греції на рим не підлягає сумніву. давньогрецький історик, автор ї 40–томної “загальної історії” полібій, який прожив у римі 16 років, підкреслив одну з особливостей давньоримської культури: “римляни, виявляється, можуть краще за всякий інший народ змінити свої звички і запозичити корисне”. але в той же час римська культура не копіювала грецьку, вона розвивала, поглиблювала досягнуте, а також привносила власні національні риси – практицизм, дисциплінованість, дотримання суворої системи. найбільші завойовники старовини – римляни, підкоряючи різні народи, вбирали їх культурні досягнення, але при цьому зберігали й свої “і” звичаї. динамізм римської культури – така ж істотна її особливість, як і традиціоналізм. взаємодія цих двох начал обумовила і її життєздатність, і величезну роль для подальшої культурної історії європи, особливо західної. періоди в розвитку давньоримської культури дуже чітко відпові трьом основним етапам у політичній історії: царському, періоду республіки і періоду імперії. традиційно починають відлік історії стародавнього риму з viii ст. до н.е., від легендарної дати заснування риму ромулом і ремом в 753 р. до н.е. до vi ст. до н.е. рим являв собою поліс на чолі з царями. великий культурний вплив справляли на римлян сусідні народи, особливо загадкові етруски (неясне походження цього народу, бо залишається незрозумілою його писемність). у них римляни запозичили більшість літер свого алфавіту, прийоми будівництва, деякі обряди (наприклад, гладіаторські бої). символ риму – бронзова статуя вовчиці – виконана етруським майстром. етруською була остання з царських династій. після вигнання царя влада переходить до народних зборів, які обирали сенат і двох консулів. у період республіки (vi–i ст. до н.е.) рим підкорив всю італію, переміг карфаген і завоював грецію. греки стають вчителями своїх завойовників, грецький вплив на римську культуру домінує: вивчається грецька філософія, література, знання грецької мови стає обов'язковим для освіченої людини, копіюються грецькі скульптури.
milkamilka1998
24.04.2021
Полис - мелкое государство в греции, состоящее из города и прилегающей к нему территории, в котором жили частные землевладельцы и люди, занимающиеся промыслами. личности в греческой культуре придавалось большое значение, к примеру, в греции существовал культ тела, это особенно видно в скульптурах, барельефах, глиняной посуде (кувшины, сосуды); это заметно и по греческой мифологии, религии - все боги персонифицированы (зевс, афина и т. у каждого из которых есть свои положительные и отрицательные стороны. не зря философ протагор провозгласил тезис: "человек есть мера все вещей".акрополь - верхняя часть города с крутыми холмами и горами.афинский акрополь - акрополь, находящийся в афинах. в нем располагаются храмы, статуи, святилища и другие памятники архитектуры.
в 1848-1849 гг. в раде стран западной и центральной европы вспыхнули новые революции. они охватили францию, германию, австрийскую империю, итальянские государства. никогда еще европа не знала такого обострения борьбы, подобного размаха народных выступлений и мощного подъема национально-освободительных движений. хотя в различных странах накал борьбы был не одинаков, по-разному развивались события, несомненным было одно: революция приобрела общеевропейский масштаб.