1) какое название носила массовая кампания по обучению основам грамотности взрослого населения в 1920-1930-е гг. в россии? (национализация, вцик, ликбез) 2)какой политический режим существовал в японии в начале xx века? (абсолютная монархия, республиканская демократия, парламентская монархия) 3)укажите название системы заготовок сельхозпродуктов в период "военного коммунизма" (продразверстка, контрибуция, коллективизация)

Селянство як один з найважливіших класів суспільства пережило тривалу еволюцію, повністю змінивши статус хлібороба до кінця Середньовіччя. Воно зробило величезне значення на розвиток економіки і суспільства в цілому.

Становлення селянства

Селянство являє собою одну з ранніх соціальних груп, зайняту виробництвом натуральної сільськогосподарської продукції. Виникнення селянства довелося на добу неоліту – первісного суспільства, коли стародавня людина від збирання і полювання перейшов до вирощування культурних рослин і одомашнення диких тварин.

До причин селянства відносять, перш за все, поділ праці, відділення ремесел від землеробства, поява і посилення контрасту між міськими поселеннями і селом.

Головними ознаками селян вважаються:

робота на землі;

проживання в сільській місцевості;

підпорядкування традицій і усталеній життєвому кладу.

Поняття «селянство» вперше було використано в кінці 14 століття, і з тих пір стало загальним визначенням сільського населення. Спочатку клас селян був представлений вільними хліборобами, яким довелося пережити не період залежно від землевласника і прикріплення до землі. Даний процес захопив проміжок часу від середньовіччя аж до кінця 18 століття, і був поширений повсюдно в європейських країнах і на Русі.

Початок закріпачення селян

Закріпачення селянства довелося на 15-17 століття, і відбувалося в кілька етапів.

Передумовами цього явища стало:

мала продуктивність сільських господарств;

суворі кліматичні і природні умови;

одвічна залежність селян від феодалів.

Заселяючись на новому місці, селяни спочатку брали у землевласника в борг насіння для посіву, знаряддя праці. В результаті вони виявлялися в залежному становищі від поміщика, але ще могли його покинути, повністю погасивши всі борги.

Положення селянства в 16 столітті було відносно стабільним. Щорічно селяни платили своєму господареві оброк – заздалегідь обумовлену кількість сільськогосподарської продукції. Подібні натуральні платежі стимулювали селян більше працювати на своєму господарстві, щоб отримувати більше продукції і мати можливість прогодувати свою сім’ю і розрахуватися з поміщиком.

Довгий час розмір натурального внеску не змінювався, але з ростом запитів феодалів він почав повсюдно збільшуватися. Так з часом змінився вигляд зобов’язань селян перед поміщиками: на зміну натуральним оброком прийшли грошові, а потім все більшого поширення набула робота селян безпосередньо на поміщицькому полі.

Спочатку роботи на поміщицьких землях були виснажливі, але зі збільшенням розмірів хазяйських ріллі селяни були змушені працювати в збиток власному господарству. Так не тільки погіршувався загальний економічний стан сільського населення та обмеження прав стану, а й відбувалося їх закабалення.

Кріпосне селянство в Україні існувало аж до 1861 року. Однак такий стан було засуджено передовою частиною російського дворянства і кріпацтво було скасовано державним указом.

Категорії селян

Селянство ніколи не було однорідним класом: в усі часи воно поділялося на безліч груп і категорій.

Селяни ділилися на чотири основні групи:

Приватновласницькі. Жили в маєтках, перебуваючи в повній владі свого поміщика і виплачуючи йому ренту. Вони були абсолютно безправні: їх могли продати або заслати до Сибіру за найменшу провину. Приватновласницьке селянство було найпоширенішою групою.

Палацові. Такі селяни були особистою власністю царя або членів царської родини. Головною їх обов’язком було постачання царської сім’ї дровами і продовольчими товарами. Їхнє становище було набагато краще приватновласницьких селян.

Монастирські. Селяни, які належали церквам, відпрацьовували трудову повинність і платили оброк.

Чорносошну або державні. Відрізнялися найбільшими привілеями. Вони не були особистою власністю землевласників, перебували в державному управлінні і володіли особистою свободою.

Що ми дізналися?

При вивченні теми «Селянство» ми дізналися, що послужило передумовами для появи такого суспільного класу як селянство. Ми з’ясували його відмінні риси, дізналися, як відбувалося закріпачення селян, на які групи вони були поділені.

Шла Саша по шоссе

Предлагаю Вашему вниманию серию рассказов о скороговорках в русском языке.

Серия создана для тех, кто начинает изучать русский язык. Слова и выражения скороговорок будут объясняться.

Скороговорка - это фраза, которую нужно сказать быстро (или скоро). Это значит, что скороговорку нужно скоро говорить. Но скоро или быстро скороговорку сказать обычно сложно.

Скороговорки используются для улучшения или тренировки дикции. Часто актёры используют скороговорки перед выходом на сцену.

Итак, начнём.

«Шла Саша по шоссе и сосала сушку»

Теперь скажем быстрее.

«Шла Саша по шоссе и сосала сушку»

Как видим, слова подобраны так, чтобы часто чередовались звуки «с» и «ш».

Разберём некоторые слова подробнее.

Саша - это упрощённая версия имён Александр или Александра. Так называют мальчиков с именем Александр или девочек с именем Александра дома, в детском саду, в школе, в кругу друзей. Что общего между словами «Саша» и «Александр»? На первый взгляд они кажутся совсем непохожими. Имя Александр можно сказать более ласково: «Алексаша». Такие версии этого имени можно встретить в русской литературе у авторов, которые жили ещё во времена царской России. Сейчас вместо слова «Алексаша» обычно используется более короткое «Саша».

Но про кого говорит нам скороговорка? Про мальчика или про девочку? ответ дают два глагола: «шла» и «сосала». По ним видно, что речь идёт о девочке.

Шоссе - это обычно скоростная дорога, выезд из города. Дорога в направлении какого-то другого города может называться так: Московское шоссе, Минское шоссе, Киевское шоссе и т.д. Так, здесь перечислены дороги в направлении таких городов как Москва, Минск, Киев. Город может расти, и вдоль бывшей загородной дороги могут появиться дома и новые жилые районы. Так шоссе становится улицей или но название может сохраниться. Например, Варшавское шоссе.

Сушка - это небольшие съедобные колечки. Обычно они очень сухие, от чего и получили своё название. Когда Саша шла по шоссе, она хотела скушать сушку. Но сушка была очень сухая и твёрдая. Поэтому Саша положила сушку в рот. Со временем сушка во рту станет мягче. Саше будет легче съесть сушку.

«Шла Саша по шоссе и сосала сушку»

To hear audio for this text, and to learn the vocabulary sign up for a free LingQ account.

Open this lesson on LingQ

Want to learn a language?

Learn from this text and thousands like it on LingQ.

A vast library of audio lessons, all with matching text

Revolutionary learning tools

A global, interactive learning community.

Language learning online @ LingQ

LingQ Logo

Get our App at:

Learning Language App iOS

Androind App Language

© 2002-2020 The Linguist Institute, Inc. All rights reserved. 200-2232 Marine Drive, West Vancouver, BC, Canada V7V 1K4

Help | TOS | Privacy | Sitemap

We use cookies to help make LingQ