Надпишите названия известных вам городов и франции в 11-15 веках

франция: париж, лион, марсель, тулуза, авиньон, арль, монпелье

: лондон, глостер, честер, оксфорд, кембридж, йорк, портсмут

осада полоцка (31 января — 15 февраля 1563) осуществлена войсками государства в ходе ливонской войны 1558—1582 года с великим княжеством литовским, завершилась капитуляцией города. поход на полоцк был одним из крупнейших заграничных походов армии в xvi веке.

существует предположение, что после осады из полоцка в торопец была вывезена торопецкая икона божией матери

взятие и разорение города и его окрестностей было крупнейшим событием первого периода ливонской войны.

стремление царства сначала расширить, используя полученные тактические преимущества, свои успехи, а вскоре хотя бы сохранить эти успехи, к истощению его материальных и людских ресурсов, вызвало острый социально- кризис, усугубленный поражениями 1571 и 1579—1580 гг. все это, в конечном итоге, к поражению царства в ливонской войне.

18 і 19 століття життя українських селян не змінилося з попередніх часів. як і раніше, села закладали поблизу річок та озер, утворюючи вулиці, обабіч яких стояли хати й простягалися городи. традиційними були зовнішній вигляд та внутрішнє опорядження хат. про те, яким був побут українських селян, якими клопотами вони переймалися, якими були звичаї українського села, довідуємося з творів і. котляревського, г. квітки-основ’яненка, т. шевченка, м. гоголя. у другій половині 19 - на початку 20 ст. картини селянського побуту майстерно змальовували панас мирний та іван нечуй-левицький, з творами яких познайомитеся на уроках української літератури.   цінним історичним джерелом є рукописні ілюстровані альбоми домініка п’єра де ла фліза, француза за походженням, який від 20-х років 19 ст. був лікарем на київщині. у службових поїздках київщиною він не лише надавав медичну , а й занотовував почуте й побачене. записи доповнював малюнками. ось як де ла фліз розповідає про побут українських селян: «селянські житла (на київщині) скрізь збудовані з дерева, вони, як правило, теплі взимку. їх зовнішнє й внутрішнє планування всюди майже майже всі хати вкриті соломою. загалом у селах будинки невеликі, у них рідко буває більше однієї кімнати, перед якою є сіни, з другого боку від сіней роблять комору без вікон. у кімнаті завжди є піч. хати заможніших селян часом просторіші, кімнати не такі тісні, у них більше порядку й чистоти, досить часто вони побілені всередині і ззовні. внутрішнє впорядкування кожної хати майже скрізь однакове. в усіх помешканнях завжди можна бачити в кутку кімнати напроти дверей грубо намальовані образи святих у більшій чи меншій кількості, прикрашені натуральними висушеними квітами та білими рушниками, вишитими червоними узорами. у їхніх помешканнях зовсім немає меблів, хіба що іноді шафа і декілька простих стільців. їжа селян майже однакова як улітку, так і взимку. вони харчуються такими стравами: хліб житній, гречаний або ячмінний, зрідка пшеничний, за винятком свят та місцевостей, де пшениця родить. борщ готують із салом або зі свининою, капустою, буряками, щавлем влітку та з іншими овочами. зрідка селяни їдять яловичину, частіше свинину, баранину або птицю, але лише на свято або в неділю. взагалі вони споживають багато картоплі, яку вирощують всюди, особливо на піщаних ґрунтах, а також ячмінну, гречану, пшоняну кашу та галушки, які готують з житнього, пшеничного або іншого борошна, яєць, молока й сиру. горіхи, бобові, кукурудза, часник, цибуля, свіжі або солоні огірки також належать до їхнього раціону. для їжі вони користуються простим мальованим глиняним посудом. ложки, якими вони користуються, і з дерева, відполіровані, вкриті лаком і також складені рядочком у шафі.