Перечислите версии происхождения слова «русь». только кратко и !

Существуют 7 версий происхождения слова «Русь»: славянская, шведская, сарматская, налоговая, гребная, военная, краснолицая.

Согласно славянской версии, «русь» означает племя восточных славян, которые проживали южнее Киева у реки Рось. Согласно находкам, именно туда убежал Яропорлк от Владимира Святого. И после этого варяги назвали данную территорию Русью.  

По шведской версии рутс и ротси назывались финские племена, известные нам как суоми и карелы. Эти племена жили на северо-западе. Итак, русь были шведами. Такая теория имеет, конечно, нормандское происхождение.

По сарматской версии, создателем которой является Ломоносов, русами называли сарматы, наименование которых эволюционировало в слово «русь».

Согласно налоговой версии, русь были не племенем, а профессией коллектора, в рамках которой русы собирали дань. Люди – были те, кто платил дань, а русы – те, кто забирал. Позже и люди, и русы стали отдельными народностями.

Согласно гребной версии русы были не племенем, а нормандскими гребцами, которые назывались робс. Со временем «робс» эволюционировало в «русь».  

По другой – военной – версии, русы были военным сословием на территории Древней Руси задолго до ее образования. Русы были выходцами из Скандинавии, а потом это слово стало обозначать государственное правление, и затем народ.

По краснолицей версии, византийцы называли «русью» краснолицых племен, которые совершали на Византию походы.

1.эпохой дворцовых переворотов» был назван последовавший за смертью петра i 37-летний период политической нестабильности (1725-1762 в этот период политику государства определяли отдельные группировки дворцовой знати, которые активно вмешивались в решение вопроса о наследнике престола, боролись между собой за власть, осуществляли дворцовые перевороты. поводом для такого вмешательства послужил изданный петром i 5 февраля 1722 г. устав о наследии престола,который отменил «оба порядка престолонаследия, действовавшие прежде, и завещание, и соборное избрание, заменив то и другое личным назначением, усмотрением царствующего государя». сам пётр этим уставом не воспользовался, умер 28 января 1725 г., не назначив себе преемника. поэтому сразу же после его смерти между представителями правящей верхушки началась борьба за власть. 

після придушення селянсько-козацьких повстань 20—30-х років xvii ст. в україні настав десятилітній період затишшя.

польська шляхта посилила колонізацію українських земель, національний і релігійний гніт православних українців. тому вибух 1648 р. був закономірним.у ході війни можна виділити кілька її етапів: перший — 1648 p., другий - 1649-1653, третій - 1654-1655, четвертий — 1656-1657  pp.  23 грудня 1648 р. козацьке військо урочисто вступило до києва, де гетьмана вітали як українського месію. саме в києві, вважають історики, стався перелом у поглядах гетьмана на основну мету боротьби. під час переговорів з поляками він заявив про свій намір визволити всю україну та український народ з-під польської влади. з метою заручитися підтримкою у подальшій боротьбі б. хмельницький веде переговори із московською державою та укладає угоду із трансільванією.

у 1649 р. війна розгортається з новою силою. польська армія, яку очолив король ян казимир, захопила галичину і вторглася на поділля. козацькі війська виступили назустріч польській армії, оточили частину польських військ біля м. збаража.

15—16 серпня 1649 р. відбулася битва з головними частинами польської армії на чолі з королем яном казимиром під зборовим. коли, здавалось, перемога вже була на боці козаків, татари залишили поле битви. кримський хан вимагав, щоб гетьман розпочав переговори з поляками. було укладено зборівський договір.

за цим договором річ посполита визнавала існування козацької україни у межах київського, брацлавського та чернігівського воєводств, гетьманське правління в ній та свободу існування православної церкви. реєстр козаків мав складати 40 тисяч. але селяни, які не потрапили до реєстрових списків, мали повертатися до своїх панів.