5фактов, доказывающих, что иван грозный великий царь

Факт первый 
  25 августа 1530 года над всей Россией бушевала гроза, сверкали молнии и гремел гром. Именно в этот день Елена Глинская, жена великого князя Василия, разрешилась от бремени. Летописцы свидетельствуют, что брак Василия и Елены был далек от хрестоматийного династийного брака по расчету. Это была Любовь с большой буквы. В угоду супруге Василий даже сбрил бороду, что, если учесть нравы и обычаи того времени, вполне могло повлечь за собой революцию. 

      Факт второй 
  Лишившись отца трех лет от роду, Иван был провозглашен Великим князем. Разумеется, правила за него тогда мать. Однако ее правление было недолгим. В 1538 году Елена Глинская умирает, предположительно от яда. В отравлении великой княгини небезосновательно подозревают Шуйских, один из старейших княжеских родов. 

      Факт третий 
  В течение девяти дней восьмилетний Иван теряет фактически всех близких родных. За смертью матери следует гибель его опекуна и пропадает без вести его кормилица. Не в этих ли страшных девяти днях причина будущей «грозности»? 

      Факт четвертый
  Много позже Иван IV вспоминал обиды, причиненные ему, законному наследнику престола, главой клана Шуйских: «Бывало в моем присутствии кладет обутыя в сапоги ноги на постель моего отца». Правивший, но не управлявший мальчик рос и копил обиды, не доверяя никому и скрывая свои намерения. В 1543 году час расплаты настал — по приказу юного Ивана псари убивают тогдашнего регента Андрея Шуйского. 
 
  Факт пятый
  17 декабря 1546 года по Москве разнеслось известие, что Великий князь решил сочетаться браком. На другой же день после объявления этого своего решения Иван заявил боярам, что намерен венчаться на царство не как Великий князь, а как царь (титул до того официально не признанный). Усиливая таким образом свою власть, Иван ослаблял ненавистное боярство. 

Причини розгортання руху опору окупантам в Україні:

окупація Батьківщини загарбниками;

жорстокість окупаційного режиму;

організаційна діяльність радянського керівництва, керівництва ОУН.

В Україні було дві течії Опору:

Радянська

Українська націоналістична

Радянська течія руху Опору

Мета:

1) визволення від німецьких загарбників та їх союзників

2) відновлення радянської влади

Організаційне оформлення: 1941 - 1942 рр. - партизанські загони, з'єднання, радянське підпілля.

Основні райони дій: Сумщина, Чернігівщина, українське Полісся.

Найвідоміші командири партизанських загонів: С. Ковпак, О. Сабуров, М. Наумов, О. Федоров, Я. Мельник

Українська націоналістична течія руху Опору

Мета:

1) визволення від німецьких загарбників та їх союзників

2) домогтися державної незалежності України

Організаційне оформлення: 1941 - 1942 рр. - похідні групи, підпілля ОУН, УПА та інші формування

Основні райони дій: українське Полісся, Галичина, Волинь

Керівники: А. Мельник (ОУН-М), С. Бандера (ОУН-Б), Я. СтецькоПричини розгортання руху опору окупантам в Україні:

окупація Батьківщини загарбниками;

жорстокість окупаційного режиму;

організаційна діяльність радянського керівництва, керівництва ОУН.

В Україні було дві течії Опору:

Радянська

Українська націоналістична

Радянська течія руху Опору

Мета:

1) визволення від німецьких загарбників та їх союзників

2) відновлення радянської влади

Організаційне оформлення: 1941 - 1942 рр. - партизанські загони, з'єднання, радянське підпілля.

Основні райони дій: Сумщина, Чернігівщина, українське Полісся.

Найвідоміші командири партизанських загонів: С. Ковпак, О. Сабуров, М. Наумов, О. Федоров, Я. Мельник

Українська націоналістична течія руху Опору

Мета:

1) визволення від німецьких загарбників та їх союзників

2) домогтися державної незалежності України

Організаційне оформлення: 1941 - 1942 рр. - похідні групи, підпілля ОУН, УПА та інші формування

Основні райони дій: українське Полісся, Галичина, Волинь

Керівники: А. Мельник (ОУН-М), С. Бандера (ОУН-Б), Я. Стецько

Першим об'єктом експансії Японії на материку стала Корея, потім Китай.

Війна Японії проти Китаю загострила японо-російські суперечності на Корейському півострові та в Південній Маньчжурії. Росія за угодою з Китаєм почала будівництво Китайсько-Східної залізниці та орендувала Порт-Артур на Ляодунському півострові. Назрівав збройний конфлікт. Щоб заручитися підтримкою великих держав, Японія в 1902 р. уклала англо-японський договір, спрямований не тільки проти Росії, а й проти США. Так, на Далекому Сході зіткнулися інтереси провідних країн світу.