Какие природные условия в древнем египте развитию земледелия?

На Запоріжжі в основі економічного устрою лежала ідея володіння, а не право власності. Землею володіло військо, вона належала всім і кожному козаку, причисленому до війська. Щодо землі, січового й курінного майна — ніхто із запорожців не був особою, відокремленою від громади. Але й саме Військо Запор­ізьке як юридична особа не було приватним власником, бо того­часна військова власність тотожна сучасній державній власності. Тобто Січ мала (на зразок загальнонародної) колективну власність, здобуту завоюваннями або спільними зусиллями.

Головна різниця між мануфактурою та фабрикою:

1) Автоматизовані (машини) засоби виробництва у фабриці. У мануфактурі домінувала ручна праця.  2) Фабрики були, або націоналізовані, або приватизовані і у них власник тісно не взаємодіяв зі своїми робочими, на відмінно від мануфактури;

3) Мануфактури орієнтувалися на невелику чисельність кінцевих споживачів, тоді як фабрика мала великий об’єм вироблених товарів та замовлень. Причиною цього, як видно із попередніх тез є автоматизація процесу з використанням промислових машин. Ручна праця була набагато повільнішою.  

Пояснення:

Фабрика – це об’єкт, який займається промисловим виробництвом продуктів масового вжитку. Що важливо, цей промисловий процес відбувається за єдиним встановленим спеціальним стандартом. Виробництво на фабриці характеризується великою кількістю працівників, використання промислового обладнання (машин) та чіткому розподілі праці. Продукти виробництва виготовлюються по двом принципам: як на чітке замовлення (але у великій кількості для оптового розповсюдження), так і для широкого вжитку.  

Мануфактура – це об’єднання ремісників з чітким поділом праці, але з використанням у виробництві не автоматизованих, а ручних засобів виробництва. Мануфактура, свого часу, замінила більш стару форму виробництва – цехи. Виробництво не було таким масовим. Цільовим споживачем продуктів мануфактур були дрібні продавці, або кінцеві споживачі (невеликої чисельності).