Что вам известно о гробнице фараона тутанхамона?

Финансировал раскопки, умер 5 апреля 1923 в каирской гостинице «Континенталь» от воспаления лёгких, однако практически сразу возникли мистификации вокруг его смерти (говорилось даже о «заражении крови вследствие ранения бритвой» или «таинственного укуса москита»). В последующие годы пресса подогревала слухи о «проклятии фараонов», якобы приведшего к гибели первооткрывателей гробницы, насчитывая до 22 «жертв проклятия», 13 из которых непосредственно присутствовали при вскрытии гробницы. В их числе упоминались и такие крупные специалисты, как крупнейший американский египтолог профессор Дж. Г. Брэстед, автор грамматики египетского языка А. Х. Гардинер, профессор Н. Г. Дэйвис.

После завершения второй мировой войны начался очередной этап международно-политического процесса, ключевой характеристикой которого стало понятие двуполярности. Борьба за гегемонию сконцентрировалась вокруг двух полюсов силы - США и СССР, государств, занявших бесспорно преобладающие позиции в мире. Соединенные Штаты закончили войну, имея огромное преимущество перед своими европейскими союзниками, не говоря уже о проигравших странах: американская территория не была затронута боевыми действиями, за годы войны был создан мощный военно-промышленный потенциал.

США имели безусловное финансовое, экономическое, военное, политическое превосходство над государствами Запада. Только Советский Союз мог сравниться с Америкой по военно-политическому и моральному потенциалу. Другие страны-победительницы, участвовали в «разделе мира» лишь на правах союзников, объективно не имея тех ресурсов, которым обладали США и СССР.

На несколько десятилетий характер международных отношений стал зависеть от решений, принимавшихся в Москве и Вашингтоне. Двуполярность как устойчивая модель международных отношений сформировалась к середине 1950х годов. В 1955 г. создается Организация Варшавского Договора (ОВД), которая выступила противовесом сформированному в 1949 г. Североатлантическому Союзу (НАТО). Достигнутые в Ялте и Потсдаме соглашения изначально не означали неизбежного противоборства между странами-победительницами, а наоборот, должны были поделить сферы влияния между ними, как это уже не раз происходило в истории.

Объяснение:

Опрацювавши цей параграф, ви зможете: пояснювати, якими були умови розвитку культури на українських землях у XVI ст.; характеризувати розвиток української мови в цей період; розповідати про розвиток шкільництва; визначати основні досягнення у книговиданні й літописанні; пояснювати поняття і терміни «сім вільних наук», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «Острозька Біблія».

1. Як у другій половині XIV — XV ст. розвивалася на українських землях освіта? 2. Як розпочалося українське книговидання? 3. Як у цей період на українських землях продовжувалася традиція літописання?

1. Умови розвитку української культури в XVI ст.

Період XVI ст. характеризується подальшим розвитком української культури. Проте умови, у яких він відбувався, були досить складними.

Головною передумовою розвитку культури будь-якого народу є наявність власної держави. На жаль, відсутність державності в українців у цей період спричинила залежність розвитку культури від політики урядів країн, у складі яких перебували українські землі.

Унаслідок Люблінської унії 1569 р. в межах однієї держави опинилася більша частина українських земель. Це, з одного боку, сприяло їх культурному зближенню, а з іншого — спричинило процеси полонізації та окатоличення українців. Важливе місце в культурному розвитку цього періоду належало церкві. Укладення Берестейської унії 1596 р. призвело до поглиблення кризи православної церкви та втрати нею свого привілейованого становища в суспільстві, що негативно позначилося на розвитку української культури.

У XVI ст. українська культура зазнавала впливу культурно-ідеологічних течій, що панували в цей час у Європі. Із заходу на схід українськими землями поширювалися віяння, пов’язані з Відродженням, Реформацією та Контрреформацією. Українські культурні діячі, сприймаючи нові європейські ідеї цієї доби, шукали в них шляхи розв’язання тогочасних проблем своєї Батьківщини.

2. Розвиток української мови.

У XVI ст. писемну мову українців і білорусів називали руською. У Великому князівстві Литовському вона була офіційною мовою, якою були написані Литовські статути, здійснювалося діловодство в судах і установах тощо.

У текстах багатьох тогочасних документів дослідники визначають вплив усної народної мови. Вважається, що в XVI ст. в руській мові під впливом усного народного мовлення з’являються риси української літературної мови.

Подробнее - на -

Объяснение: