Найти памятник средневековья в спб и рассказать о нем

Крепость Копорье расположена в нескольких километрах к югу от Финского залива. Она признана одним из самых старинных архитектурных сооружений. Из-за того, что монумент расположен на возвышенности, его форма – ровно половина эллипса. Как результат – сооружение очень узкое (всего 70 метров в ширину) и длинное (около 200 метров в высоту).Первые летописные упоминания об этом месте датируются сороковыми годами XIII века, когда немцы установили здесь деревянный форпост. Спустя 40 лет новгородцами был отстроен каменный архитектурный ансамбль, который был отдан князю Дмитрию. Через два года крепость была уничтожена из-за возникшего конфликта между Дмитрием и новгородцами. Разрушенный исторический памятник был восстановлен уже шведами в 1297 году, которых вскоре выгнали те же русские.Копорье считалось важным пунктом обороны вплоть до XV века, когда началась Ливонская война. Во время военных действий шведы вновь забрали отреставрированный ими архитектурный ансамбль, но в 1591 году её вновь возвращают в русские владения. Вплоть до XVIII века Копорье много раз разрушали и снова отстраивали. Оно часто переходило из рук в руки как победное знамя: тут попеременно хозяйничали русские и шведы. В 1703 году последние окончательно отдали крепость царской России, после чего архитектурный памятник долгое время находился во владении различных купцов, которые хотели превратить его в место торговли тёсаным камнем...В 1970-е годы советские власти решили реставрировать крепость, которая была разрушена больше двух веков назад. Последние работы по консервации Южной, Средней и Северной башен были проведены ещё в 1983 году. Впрочем, несмотря на приостановку работ, до нашего времени сохранились далеко не все крепостные постройки. К настоящему дню не осталось следа от так называемых «солдатских квартир», конюшен и склада для провианта, можно только представлять, как выглядела приказная палата.Тем не менее, здесь и сегодня есть на что посмотреть: над каменным мостом, словно древние витязи, возвышаются башни, мощные оборонительные стены стоят почти над обрывом. Внутри крепости сохранилась Преображенская церковь XVI века, а также усыпальница конца XVIII века.Сегодня посетить крепость можно только в составе туристической группы. Самостоятельные прогулки по древним стенам могут быть опасными.Крепость Копорье, построенная в XIII веке, — один из наиболее древних памятников архитектуры Петербурга и его окрестностей. 

Я буду писать через тире. Вы сами распределите информацию в таблицу

1) паровой двигатель двойного действия или паровая машина Уатта (как Вам удобнее) -  1785 г. - Дж. Уатт - улучшенная паровая машина

2) механический челнок для ручного ткацкого станка - 1733 г. - Дж. Кей - позволили заменить труд человека в хлопчатобумажном производстве

3) механическая прялка или "прялка Дженни" (как Вам удобнее) - 1764 г. - Дж. Харгривс - ускорила процесс перехода от мелкого производства к крупному фабричному

4) пудлинговая печь - 1766 г. - братья Т. и Д. Кранедж к переходу к каменному углю как главному источнику энергии, стимулировало угледобычу

5) гидравлический подъёмник (лифт) - 1793 г. - И. П. Кулибин - широкое применение в металлообработке

6) линия оптического телеграфа - 1793-1794 гг. - братья К. и И. Шапп - передача условных сигналов на большие расстояния

7) оптический телеграф - 1793-1794 гг. - И. П. Кулибин - использование телеграфа ночью и в туманную погоду

8) воздушный шар (аэростат) - 1783 г. - братья Монгольфье - первый воздушный шар

9) паровая повозка - 1801 г. - Р. Тревитик - перевозка людей

10) молотильное устройство - 1655 г. - А. Терентьев и М. Крик - первое молотильное устройство

Відповідь:

1.Ва́рвар  — зневажливий термін, яким позначають людину, представника певного народу або племені, що дійсно або уявно перебуває на доцивілізаційному або нижчому цивілізаційному рівні розвитку[1]. Слово «варвар» має грецьке походження, однак поняття «варвар» і «варварство» має аналоги у інших не-елліністичних світоглядних системах світу.

2.Ще з II ст. н. е. варвари почали здійснювати набіги на Римську імперію.

3.Перші зафіксовані рухи племен на території Європи розпочалися між 230—200 роками до нашої ери з приходом бастарнів і скірів (до Чорного моря), згодом у 113 році до нашої ери з півночі (Ютландії) в Римську імперію почали вторгнення кімври, тевтони і амброни. У 58 році до нашої ери Цезар дає відсіч свевам, що вторглися до Галії під командуванням Аріовіста. Успіхи римлян під проводом Августа зводяться нанівець внаслідок поразок Квінтілія Вара від херусків (9 рік до нашої ери), проте кордони вздовж Рейну — Дунаю римляни втримують, пізніше навіть здобувають і забезпечують лімесами райони між Дунаєм і верхнім Рейном (Декуматські поля, 74 рік). Після перших боїв римлян з маркоманами (166-180 роки) починається вторгнення до Римської імперії хаттів (171 рік), алеманів (з 213 року), готів (236 рік) і франків (257 рік). Після відмови від верхньорейнського-реційського лімесу у 260 році починається вторгнення алеманів на кордоні вздовж Рейну, після залишення римлянами провінції Дакія у 270 році починаються напади готів

4.У 375 році племена гунів і аланів завдали поразки племінному союзу остготів, які проживав у Північному Причорномор'ї.

5.Поява варварів на кордонах імперії — штатна ситуація. Цього разу незвичним було те, що варвари не намагалися атакувати, бо агресія і її наслідки щоразу вкладалися у звичну схему "варвари напали — розбиті — поселені на землях", але, відрекомендувавшись біженцями, по перетнути Дунай з метою отримання політичного притулку.

6.Велике переселення мало такі наслідки: Західна Римська імперія розпалася і була захоплена. У Європі з'явилися варварські королівства, багато з яких стали предками сучасних держав. З'явилися нові племена і народи, хоча при цьому існуючі (наприклад, гуни) знищувалися або розчинялися в інших.

7.Вандалі́зм — у буквальному сенсі слова: зловмисне руйнування або пошкодження культурно-історичних пам'ятників, інших матеріальних і культурних цінностей, приватних або суспільних об'єктів майна.

8.Імператор Юлій Майоріан (457—461 pp.) зробив останню спробу зміцнити імперію. Імператор намагався впорядкувати збирання податків, покращити життя середніх землевласників, відновити покинуті міста. Щоб полегшити фінансові справи в провінціях, Майоріан намагався скасувати їхні борги. За його правління дещо зміцнилося становище римлян у Галлії та Іспанії. Міць імперії почала відроджуватися. Однак у цьому не була зацікавлена ані римська знать, ані варварські королі, яким заважала сильна влада. Майоріана було вбито, разом з ним була втрачена остання надія римлян на відновлення імперії. Почалася низка швидких змін імператорів на троні, влада яких поступово втрачала навіть зовнішні ознаки. Імператори стали цілком залежними від волі варварських вождів, яким довіряли командування імператорською вартою. У 476 р. германський вождь, командир гвардії Одоакр, усунув від влади 16-річного імператора Ромула Августула, відіславши його до свого маєтку. Іронія долі полягала в тому, що останній імператор мав ім'я колишнього засновника міста Рима й першого царя Римської держави — Ромула. З падінням останнього імператора зникло саме поняття — Західна Римська імперія. Корону та пурпурну мантію імператора відправили до Константинополя на знак того, що в Римі імператора більше немає. В Італії було утворено нове королівство — держава Одоакра. Напівпорожня й напівзруйнована столиця половини світу байдуже та незворушно поставилася до величезної історичної події — падіння Західної Римської імперії, якою завершився найдовший відрізок історії людства — історія Стародавнього світу.

9.Атті́ла — каган гунів з 434, підніс Гунську імперію до вершини могутності — її сфера впливу від річки Урал та Кавказу до річки Рейн і від річки Дунай до Балтійського моря.

Аларіх I — полководець і король вестготів. Перший германський вождь, який захопив Рим.

Германа́ріх — остготський король з роду Амалів, який у IV столітті підкорив своїй владі остготські та вестготські племена на Північному Причорномор'ї, а також дрібні угрофінські племена Поволжжя.

Одоа́кр, або Одоа́кер — вождь германців-федератів у Північній Італії. Скинув останнього римського імператора Ромула і проголосив себе королем Італії.

Пояснення: