После смерти ассирийского против ассирийского владычества их поддержали в до нэ

Объяснение:

121. Розвиток української культури в 1920-1930-х рр.

У 1919-1920 рр. з України виїхали видатні письменники й поети, зокрема М. Вороний, О. Олесь, В. Винниченко, В. Самійленко. На зміну їм у літературу прийшло покоління молодих, котре, спираючись на демократичні традиції дожовтневої української літератури, прагнуло до оновлення мистецтва, написання художніх творів, співзвучних власному розумінню нової епохи. Це — О. Досвітній, М. Драй-Хмара, М. Зеров, Г. Косинка, М. Куліш, М. Рильський, О. Слісаренко, В. Сосюра, II. Тичина, М. Хвильовий, В. Яловий і багато інших.

Отже, 20-ті роки характеризувалися бурхливим розвитком літератури та образотворчого мистецтва, музики та театру, кінематографа. Українська творча інтелігенція включалася в практичну діяльність зі створення декретованої партією соціалістичної культури, вносячи в неї національну сутність. Творчий потенціал українського національного мистецтва виявився настільки потужним, що всупереч усім перепонам і обмеженням ідеологічного характеру кращі його представники досягли небачених висот.

Основным направлением во внешней политике стала борьба с революцией во Франции. Россия вступила в коалицию против Франции совместно с Великобританией, Австрией и Турцией. Главнокомандующим был назначен А.В. Суворов, под его командование также попали австрийские войска. Под его руководством была освобождена Италия от французского господства. Там же Суворов стал национальным героем. В 1799 году Россия успела разорвать отношения с Австрией.

Вместе с Англией экспедиция в Нидерланды обернулась неудачей. Павел 1 винил в этом английских союзников.

В 1799 году был замысел о создании коалиции объединенных флотов России, Франции, Швеции и Дании, направленной на уничтожение господства англичан в море.