За что индийцы почитали жрецов бархманов

За то ,что индийцы верили ,что любая каста была создана из любой части тела Бога Брахмы .И что они сами появились из рта Бога ,поэтому они думали ,что знают правильно как читать молитвы ,и поэтому жители Индии их уважали.

ответ:

перейти к содержимому

головна

матеріали з історії україни

сторінки всесвітньої історії

страницы российской

контакти

← національно-визвольна війна українського народу в середині 17 століттягетьманщина 1687 – 1796 рр. →

українські землі у другій половині xvii ст. “руїна”

опубликовано ноябрь 27, 2013 автором genpol

руїна

1657 — 1687 рр. ( від смерті богдана хмельницкого до обрання гетьманом івана мазепу)

1658 — 1676 рр. (від повстання м. пушкаря, я. барабаша до зречення від гетьманства п. дорошенка)

1663 — 1686 рр. (від поділу гетьманщини на правобережну і лівобережну до укладення «вічного миру» між річчю посполитою і московським царством)

[м. костомаров]

під назваю «руїна» в історію увійшов трагічний період, який розпочався для українського народу після смерті богдана хмельницького (1657 р.) і характеризувався боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, що переросла в справжню громадянську війну з втручанням у внутрішні справи україни іноземних держав (московії, речі посполитої, туреччини).

причини руїни

загострення суперечок в середовищі української державної еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики

відсутність загальнонаціонального лідера та боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами

соціальне розшарування (небажання селян та простих козаків коритися шляхті та козацькій еліті).

несприятливе міжнародне становище. іноземна інтервенція в гетьманщину з боку речі посполитої, московської держави, османської імперії та кримського ханства

під час «руїни» відбувалася боротьба за владу між:

козацькою старшиною війська запорозького. (і. богун)

шляхтою. (і. виговський)

нижчими прошарками суспільства (міщани, селяни, прості козаки). (і.брюховецький)

объяснение:

Уже в средние века произошло разделение на горожан и крестьян, а права буржуазии были своего рода привилегией. Изначально, в эпоху феодализма, буржуазией называли жителей городов, противопоставляя их намного превосходящему по численности сельскому населению.В ходе разложения феодализма во Франции буржуазия являлась наиболее обеспеченной и социально активной частью третьего сословия (купцы, ремесленники, крестьяне, позднее буржуазия и рабочие). Начиная с Нидерландской буржуазной революции, по всей Европе буржуазия выступает инициатором и активным участником революционных перемен, приводящих к свержению феодальной власти. Многие историки, и в том числе Иммануил Валлерстайн позитивно оценивают роль буржуазии на этом историческом этапе, как передового, прогрессивного класса.  Внутренняя социальная структура буржуазии была изначально дифференцирована и по жизненному уровню, и по отношению к средствам производства, и по политическим правам (привязанным к имущественному цензу). В составе буржуазии средневековых Франции, Италии, Нидерландов — и богатые мастера, и бедные подмастерья и рабочие цехов; и ростовщики, и часто финансово зависимые от них купцы. Наконец, это — постоянно ширящийся круг «свободных профессий», источник дохода которых — не эксплуатация наёмного труда, а доходы других горожан, оплачивающих лечение и обучение, платящих налоги на содержание всей управленческой надстройки города. Они чем то ИП и бизнесменов мелких частников напоминают!