ответ:Загалом, зазначений період в історії архітектури та будівництва на українських землях відомий, фактично, лише в окремих своїх проявах, оскільки тогочасних автентичних пам’яток збереглося мало, а дотеперішні археологічні та історично-архітектурні дослідження перебудованих чи втрачених споруд не завжди дають достатньо вагомий матеріал для їхньої обґрунтованої історико-архітектурної реконструкції.
Розглядуваний період дуже скромно забезпечений писемними джерелами, за винятком самих початків, де ситуацію певною мірою виправляють літописні дані. Відомості до історії архітектури досить нерівномірно розподілені і в географічному плані — як і в усій культурі українських земель відповідного періоду, тут однозначно домінують західноукраїнські території. З-перед кінця XIII ст. для більшості регіонів розвитку української мистецької традиції документальні свідчення практично повністю відсутні.
Объяснение:
Причини
• Вдале географічне розташування: на перехресті важливих торговельних шляхів, важко доступність для набігів кочівників.
• Віддаленість від Києва послаблювала залежність від центральної влади.
• Необхідність об'єднання зусиль Галицького і Волинського князівств для боротьби з агресією сусідніх Польщі та Угорщини, а пізніше могольської навали і наступу хрестоносців.
• Енергійна об'єднавча політика князів Романа Мстиславича і Данила Романовича (Галицького).
• Існування багатих родовищ солі сприяло розвитку торгівлі та економічному зростанню цих земель.
Періодизація політичного розвитку Галицько-Волинського князівства
1199-1205 pp.
Утворення та становлення об'єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславича.
1205-1238 pp.
Тимчасовий розпад Галицько-Волинського князівства. Посилення боротьби бояр за владу. Агресія Польщі та Угорщини. Боротьба за відновлення єдності.
Думаю так)) не точно‼️
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Речь идёт про брахму. какие варны из каких частей тела появились? . заранее.
Предполагается, что эти сословия выкристаллизовались в обществе ариев на протяжении эпохи «Ригведы» (1700—1100 гг. до н. э. ) в результате контакта развитой племенной сословной структуры с людьми чуждой культуры, имевшими кожу другого цвета. Термин «варна» не означает и никогда не обозначал «каста» , как его часто неточно переводят.
Впервые четыре варны упоминаются в «Пуруша-сукте» «Ригведы» , где излагается происхождение людей из частей тела первочеловека Пуруши:
« Когда Пурушу расчленили… , его рот стал брахманом, его руки сделались кшатрии, его бёдра — вайшья, из ног родился шудра. »
Более поздние памятники повторяют как идею четырёх варн, так и мотив их происхождения от некоего демиурга или культурного героя, родоначальника традиции. Одна из самых известных версий сюжета трансформации божественного персонажа или первочеловека в элементы социальной структуры (в данном случае в варны) содержится в «Законах Ману» (где варновая структура общества получила свою кодификацию) :
« А ради процветания миров Брахма создал из своих уст, рук, бёдер и ступнёй брахмана, кшатрия, вайшью и шудру.
А для сохранения всей этой вселенной он, пресветлый, для рождённых от уст, рук, бёдер и ступнёй установил особые занятия. Обучение, изучение вед, жертвоприношение для себя и жертвоприношение для других, раздачу и получение милостыни он установил для брахманов. Охрану подданных, раздачу милостыни, жертвоприношение, изучение вед и неприверженность к мирским утехам он указал для кшатрия. Пастьбу скота, и также раздачу милостыни, жертвоприношение, изучение вед, торговлю, ростовщичество и земледелие — для вайшья. Но только одно занятие владыка указал для шудр — служение этим варнам со смирением.
Уже в Древней Индии внутри варн началось расслоение, которое привело к образованию многочисленных каст.