10 предложений чеиу меня научил конфуций

Конфуций великий человек и философ. Он научил меня многому. Легче относится к людям, с добротой . Понимать человека, какой он внутри.
Все это можно узнать из цитат Конфуция. К примеру: "Перед тем как мстить вырой две могилы". Эта цитата учит разбираться с людьми  по иному, разговором без злости.У Конфуция было множество цитат на тему дружбы или взаимоотношениях в семье. К тому же есть пример: "Почтительный сын - это сын, который огорчает отца и мать разве что болезнью". Давайте помнить историю!

Концепція довгого ХІХ століття є адаптацією концепції Фернана Броделя 1949 р. про довге 16 століття 1450-1640 рр.)[2] та "визнана категорія літературної історії ", хоча цей період часто широко і різнорідно визначається різними вченими[3]. Численні автори до і після публікації 1995 року Гобсбама застосували аналогічні типи книг або описів, що вказують на вибірковий термін для своїх творів, таких як: С. Кеттерінг, "Французьке суспільство: 1589-1715 - довге сімнадцяте століття"[4], Е. Ентоні Вірглі, "Британське населення протягом" довгого "вісімнадцятого століття[5], 1680-1840 рр.", Або Д. Блекборнн "Довге дев'ятнадцяте століття: історія Німеччини 1780-1918"[6]. Однак цей термін був використаний для підтримки історичних публікацій, щоб "з'єднуватися з широкою аудиторією" і регулярно цитується в дослідженнях та обговореннях навчальних дисциплін, таких як історія, лінгвістика і мистецтво

Його головною особливістю було домінування імперій у світі. Початком цього періоду є Велика французька революція, а кінцем — Перша світова війна, в результаті якої були ліквідовані Німецька, Російська, Австро-Угорська та Османська імперії. Про цей періоді Ерик Гобсбаум пише в книгах «Епоха революцій: Європа 1789-1848», «Епоха капіталу: Європа 1848-1875» і «Вік імперій: Європа 1875-1914».

Більш узагальнений варіант довгого 19-го століття, що тривало з 1750 по 1914 рік, часто використовується Пітером Н. Стернсом у контексті світової школи історії[8].

У релігійних контекстах, зокрема тих, що стосуються історії Католицької Церкви, довге 19 століття було періодом централізації папської влади над Католицькою Церквою. Ця централізація протистояла дедалі більш централізованим національним державам і сучасним революційним рухам, і використовувала багато тих самих організаційних та комунікаційних технологій, що і її конкуренти. Довге 19-те століття церкви тривало від Французької революції (1789 р.) до смерті папи Пія XII (1958 р.)

Объяснение:

Модернизация - процесс перехода от аграрного общества к индустриальному и постиндустриализации, процесс, изменяющий все стороны жизни человека: экономической, социальной, политической и культурной. В конце XIX в. изменил, которые заложат основу социально-экономического и политического развития вплоть до середины XX в. Становление фабричной промышленности придало техническому прогрессу невиданный темп (тысячи изобретений). Стала создаваться система высшего технического образования, прогресс техники приобрёл значение научно-технического прогресса. Человечество овладело электричеством и тут же применило его для нужд промышленного производства. Начинает использовать углеводородное топливо. Изобретение двигателя внутреннего сгорания ускорило механизацию практически всех видов транспорта. Становление нефтепереработки привело развитию промышленной химии (органической и неорганической). Ускоренное развитие пароходы, железная дорога, автомобиль, трубопровод, транспорт, воздушный (дирижабли и самолёты). Энергетика, добывающая промышленность, химия, транспорт стимулировали дальнейшее развитие металлургии и машиностроения, рост городов и благосостояние людей. Стали появляться новые отрасли промышленности, производство искусственных материалов, новые методы добычи угля, нефти. Становление ВПК в его современном понимании. Появление множества предприятий развивал рост конкуренции, укрупнения и концентрации производства и монополизация.