Сталин планировал создать финскую сср в границах всей финляндии.почему не удалось этого сделать?

Неожиданно упорное сопротивление финской армии затянуло войну вместо ожидаемых 12-14 дней на три с половиной месяца. Становилась всё более реальной перспектива прямой военной Финляндии со стороны Англии и Франции - а к большой войне СССР был явно не готов. Кроме того, весьма вероятна была бы партизанская война в оккупированной Финляндии. Поэтому Сталин принял решение удовольствоваться (хотя бы временно) присоединением тех территорий, на которые СССР претендовал на 30 ноября 1939 года.

Советское провительство выдвенула требование для финнов обмен финской терретории примыкавшей к Лененграду на некоторые Районы Карелии

Перший хрестовий похід. У 1095 р. на церковному соборі у Клермоні (Франція) папа Урбан ІІ закликав усіх королів, сеньйорів, рицарів і простих людей взятися за зброю, щоб відвоювати гріб господній від "невірних". Він обіцяв " ння душ" і матеріальні блага. Цей заклик знайшов широкий відгук. Багато з тих, хто слухав промову Урбана ІІ відразу вирішили взяти участь у поході і нашили на одяг хрести (тому їх і назвали хрестоносцями).

Хрестоносці були поставлені під опіку церкви: їм прощалися борги і забезпечували охорону залишеного майна.

Першими зібралися у похід селяни і біднота з Франції і Західної Німеччини. Ними керував монах Петро Пустельник з Ам'єна разом із збіднілим рицарем Вальтером Голяком. Селяни за безцінь продавали майно, купували все потрібне для походу. Нерідко йшли усією сім'єю, з малими дітьми. По дорозі до них приєднувались різні декласовані елементи і розбійники.

Перший хрестовий похід. У 1095 р. на церковному соборі у Клермоні (Франція) папа Урбан ІІ закликав усіх королів, сеньйорів, рицарів і простих людей взятися за зброю, щоб відвоювати гріб господній від "невірних". Він обіцяв " ння душ" і матеріальні блага. Цей заклик знайшов широкий відгук. Багато з тих, хто слухав промову Урбана ІІ відразу вирішили взяти участь у поході і нашили на одяг хрести (тому їх і назвали хрестоносцями).

Хрестоносці були поставлені під опіку церкви: їм прощалися борги і забезпечували охорону залишеного майна.

Першими зібралися у похід селяни і біднота з Франції і Західної Німеччини. Ними керував монах Петро Пустельник з Ам'єна разом із збіднілим рицарем Вальтером Голяком. Селяни за безцінь продавали майно, купували все потрібне для походу. Нерідко йшли усією сім'єю, з малими дітьми. По дорозі до них приєднувались різні декласовані елементи і розбійники.