Саставить рассказ об оброзовании монгольской империи

Монгольская империя (монг. Монголын эзэнт гүрэн; среднемонг. ᠶᠡᠺᠡ ᠮᠣᠨᠭᠣᠯ ᠤᠯᠤᠰ, Yeke Mongγol ulus — Великое Монгольское государство, монг. Их Монгол улус) — государство, сложившееся в XIII веке в результате завоеваний Чингисхана и егопреемников и включавшее в себя самую большую в мировой истории смежную территорию от Дуная до Японского моря и от Новгорода до Юго-Восточной Азии(площадь ок. 38 000 000 квадратных километров[2][3][4]). Столицей государства стал Каракорум.

В период расцвета включало обширные территории Центральной Азии, Южной Сибири, Восточной Европы, Ближнего Востока, Китая и Тибета. Во второй половине XIII века начался распад империи на улусы, во главе которых стояли чингизиды. Крупнейшими осколками Великой Монголии сталиимперия Юань, Улус Джучи (Золотая Орда), государство Хулагуидов иЧагатайский улус. Великий хан Хубилай, принявший (1271) титул императора Юань и перенёсший столицу в Ханбалык, претендовал на главенство над всеми улусами. К началу XIV века было восстановлено формальное единство империи в виде федерации фактически независимых государств.

В последней четверти XIV векаМонгольская империя перестала существовать[5].

Читай

Объяснение:

житла й побуту шляхтичів;

— їхнього одягу та харчування;

— сімейного устрою та виховання дітей.

1) На одязі української знаті XVI ст. позначилися контакти з Польщею та Угорщиною. Українські шляхтичі почали вбиратися за зразками іноземної моди, поєднуючи елементи українського вбрання з польсько-литовськими й угорськими.

Чоловіче вбрання шляхти було барвистим. У тканинах переважали різні відтінки червоного, синього, зеленого кольорів. Вишукане вбрання декорували мереживом, комірами із перлами, золотою тасьмою, вишивкою шовковими і золотими нитками, ґудзиками з коштовним камінням. Одяг заможних городянок і шляхтянок вирізнявся, як і чоловічий, дорогими тканинами.

Одяг знаті і князів шили з привізних тканин: шовку, оксамиту, парчі, перетканої срібною або золотою ниткою. Верхній теплий одяг виготовляли із вичинених шкур свійських тварин, а також диких: ведмедів, лисиць, вовків, куниць, соболів, горностаїв. За книгою «Історія української культури»

Объяснение:

Головна руська рада - політична організація, заснована галицькими русинами, створена 2 травня 1848р., утворилась під час революції в Австрійській імперії, ставила за мету оборону прав українського народу. Головою був обраний єпископ Григорій Яхимович, пізніше Михайло Куземський.  Рада поділялася на відділи політичних прав, шкільництва, селянських справ, фінансових і т.д.  Своєю діяльністю розвивала культурне життя українського населення: створили товариство "Галицько-Руська матиця", відкрили Народний дім у Львові у 1850 р .,  а також друкували власну газету "Зоря Галицька". Ймовірно, діяльність організації розвивала українське населення в культурному плані і пробуджувала самосвідомість, потребу у власній державі.

Проті вже у 1851 р. діяльність організації була припинена.