Составьте цепочку: дата-место-событие i.24 августа 1572 г. 1.лондон а. открытие америки колумбом ii.30 января 1649 г. 2.париж б. взятие бастилии iii.4 июля 1776 г. 3. багамские острова в.принятие декларации независимости сша iv.12 октября 1492 г. 4.париж г.казнь короля карла i v. 14 июля 1789 г. 5.филадельфия д.варфоломеевская ночь

(1)1572 , 2) Париж Д) варфоломеевская ночь (2)1649, 1) Лондон Г) казнь короля Карла 1 (3)1776, 5) Филадельфия В) принятие декларации независимости США (4)1492, 3) багамские острова А) открытие Америки Колумбом (5)1789, 4) Париж Б) взятие Бастилии

взойдя на престол в возрасте 20 лет после гибели отца, филиппа ii, он подавил восстание фракийцев и заново подчинил грецию, где были разрушены мятежные фивы. в 334 году до н. э. александр переправился в малую азию, начав таким образом войну с персидской державой. при гранике он разгромил сатрапов, а при иссе (333 год до н. э.) — самого царя дария iii, после чего подчинил сирию, палестину и египет. в 331 году до н. э. при гавгамелах в месопотамии александр одержал решающую победу. дарий позже был убит; александр, заняв внутренние районы персии, принял титул «царь азии», окружил себя представителями восточной знати и начал думать о завоевании мира. за три года (329—326 годы до н. э.) он завоевал среднюю азию. вторгнувшись в индию, царь и там начал одерживать победы, но его армия, утомлённая долгим походом, взбунтовалась, так что александру пришлось повернуть назад. в 324 году до н. э. он прибыл в вавилон, ставший его столицей. уже в следующем году, во время подготовки к походу в аравию, александр умер в возрасте неполных 33 лет.

Абсолютна монархія в Німеччині, порівняно з іншими західноєвропейськими країнами, мала певні особливості. Полягали вони, передусім, у тому, що цей абсолютизм встановлювався на загальному тлі феодальної роздробленості, тож абсолютна монархія утвердилася не в масштабах усієї держави, а нарівні окремих князівств.
 Утвердження абсолютизму було не наслідком тимчасової рівноваги сил дворянства та буржуазії, а проявом повного панування реакційних сил, перемоги реакції над буржуазним рухом і підкорення слабкої німецької буржуазії волі князів. Князівський абсолютизм був реакційним явищем. Якщо в Англії та Франції перехід до абсолютної монархії забезпечив створення централізованих держав, то в Німеччині княжий абсолютизм ще більше закріпив економічну й політичну роздробленість країни, гальмував її розвиток. Князі, фактично, перетворилися на незалежних правителів, звільнилися від військового обов'язку, зовсім не сплачували імператорові податків. Наймогутніші з них (курфюрсти) присвоїли собі право обирати імператора. Імператорська влада втратила значення єдиного загальнодержавного центру, перетворилася на почесне звання. Рейхстаг уже не мав свого колишнього значення. Імператорський суд став безсилим у боротьбі з територіальними князями.
Особливо яскраво абсолютизм князівської влади проявився в Пруссії та Австрії, що суттєво відрізнялися одна від одної. Пруссія, яка остаточно сформувалася у 1701 р., була онімечченою, централізованою державою, а її король - членом імперської колегії курфюрстів. Вищим органом державного управління була Таємна рада, що складалася з трьох самостійних департаментів: іноземних справ, юстиції та внутрішніх справ.