Найдите ошибки в текстах. 1. поэт гомер родился и жил в афинах, где своей рукой записал созданные им поэмы илиада и одиссея 2. поэма гомера илиада начинается с рассказа о бегстве елены из спарты в трою, а заканчивается описанием захвата и гибели трои. 3. хитроумный одиссей мечтал услышать сладкозвучный пение сирен. но ему это не удалось спутники одиссея в страхе за его жизнь привязали царя итаки к мачте и заклеили ему уши воском. 4. бог морей посейдон любил одиссея как родного сына, всегда и во всем ему.

1.Ошибка- его изгнали и он приютился на острове Крит.
2.Поэма начинается с ссоры в стане ахейцев между Ахиллом и Агамемноном. О похищении Елены троянцами в тексте упоминается позже
Поэма кончается похоронами Гектора. Ахилл, мстя за своего друга Патрокла, убивает Гектора.
3.Одиссею удалось услышать сирен, его друзья привязали его очень крепко, так Одисей не вырвался, но зато услышал пение сирен
4.После того как Одиссей выколол циклопу один его глаз, циклоп обратился с к своему отцу Посейдону.Он попросил его чтобы Одиссей не добрался до своего родного дома

Визрівання передумов скасування кріпацтва. Ска­сування кріпацтва в Західній та Східній Україні. Економічний розвиток у пореформений період

Наприкінці ХVІIІ ст., після поділу Польщі, більша частина українських земель увійшла до складу Російської імперії. Східна Україна тих часів поділялася на такі частини: Лівобережжя (Чернігівська і Полтавська губернії), Правобережжя (Київська, По­дільська і Волинська губернії), Слобожанщина (Харківська губернія) та Новоросія (південна, або степова, частина, Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії). Кожна з цих частин мала свої особливості в розвитку економіки. Так, на Лівобережжі та Слобожанщині переважали дрібні та середні поміщицькі господарства, які використовували працю кріпаків, що гальмувало розвиток капіталізму. На Правобережжі та в Степовій Україні переважали великі латифундії; ця обставина сприяла розвитку капіталістичних відносин. Особливо це стосується Степової України, де був найнижчий процент кріпаків. Перед реформою 1861 p. він становив у Правобережній Україні, де кріпацтво існувало з давніх часів, 58% загальної кількості населення, в Лівобережжі — 35%, у Південній Україні — 25%; пересічно по всій Україні 40% населення становили покріпачені селяни. Найменше їх було в Таврійській губернії — 6%.

У першій половині XIX ст. тривав процес розкладу пануючих феодально-кріпосницьких відносин і розвитку капіталістичних відносин. Розвивалася промисловість, зростала кількість міст і міського населення, розвивався внутрішній ринок, розширювалися зв’язки із зовнішнім ринком — усе це збільшувало попит на товарну сільськогосподарську продукцію. Поміщики дедалі біль­ше втягувалися в товарно-грошові відносини: вони збільшують посівні площі, знеземлюють селян, розширюють урочну систему, купують свій більш досконалий сільськогосподарський реманент. Деякі поміщики намагалися раціоналізувати своє господарство: переймали досвід передових господарств, запровадили досягнення агрономії і агротехніки, переходили до багатопілля, застосовували найману робочу силу. Проте більшість їхніх спроб закінчувалася невдало.

Намагаючись підвищити прибутковість господарств, поміщики розширювали посіви технічних культур: коноплі, тютюну, льону. З 20-х років ХІХ ст. починають культивувати посіви цукрових буряків. Це було дуже вигідно: десятина землі, засіяна цукровими буряками, давала прибуток у чотири рази більший, ніж десятина пшениці.

У поміщицьких маєтках розводили коней, велику рогату худобу, овець. Особливу увагу приділяли вирощуванню тонкорунних овець. У 1850 р. в Україні налічувалося близько 10 млн голів овець, з них майже половина тонкорунних.

Збільшувало прибутки поміщиків і промислове підприємництво. В маєтках будувались гуральні. Горілку продавали на місці і вивозили. Поміщики відкривали власні шинки, деякі з них мали до 20 шинків і більше. З 20-х років ХІХ ст. поміщики почали будувати цукрові заводи. Проте і в цукроваріння, і в суконну промисловість почав пробиватися купецький капітал.

Объяснение:

1725 год.
 В 1725 умирает Петр 1. Вопрос о наследии решает Сенат. Императором должен был стать Петр 2, однако Меншиков приводит к Сенату гвардию. Они кричат: "У нас умер батюшка, но осталась матушка". Так императрицей становится Екатерина 1
А причины дворцовых переворотов всегда одни и те же: Благодаря петровским реформам в России сложилась абсолютная монархия, соц. опорой которой стали дворяне. Именно они определяют, кто правит в стране, т.е. совершают перевороты. Также благодаря реформам Петра армия, особенно гвардия, стали играть важную роль в полит жизни страны.