Наследие средних веков в человечества

Гольбейн, Ганс (младший). Послы. 1553 г.

Но́вое вре́мя (или новая история) — период в истории человечества, находящийся междуСредневековьем и Новейшим временем.

Понятие «Новая история» появилось в европейской историко-философской мысли в эпоху Возрождения, как элемент предложенного гуманистами трехчленного деления истории на древнюю, среднюю и новую. Критерием определения «нового времени», его «новизны» по сравнению с предшествующей эпохой был, с точки зрения гуманистов, расцвет в периодРенессанса светской науки и культуры, то есть не социально-экономический, а духовно-культурный фактор. Однако этот период довольно противоречив по своему содержанию: Высокое Возрождение, Реформация игуманизм соседствовали с массовым всплеском иррационализма, развитиемдемонологии, явлением, получившим в литературе наименование «охота на ведьм».

Понятие «Новое время» было воспринято историками и утвердилось в научном обиходе, но смысл его во многом остаётся условным — не все народы вступили в этот период одновременно. Несомненно одно: в данный отрезок времени происходит возникновение новой цивилизации, новой системы отношений, европоцентристского мира, «европейского чуда» иэкспансия европейской цивилизации в другие районы мира.

1. Тоталітарний характер влади, що поставила у залежність від волі однієї людини та її найближчого оточення життя мільйонів людей.

2. Прорахунки керівництва країни на чолі з Й. Сталіним: ігнорування даних розвідки про дату наступу німецьких військ; заборона приводити війська в прикордонних районах до бойової готовності; зволікання з переоснащенням армії та побудовою оборонних споруд; відсутність чіткого плану на випадок масштабних військових дій.

3. Перевага німецьких сил на напрямках основних ударів.

4. Репресії командного складу, досвідчених воєначальників на передодні війни

5. Міжнародна ізоляція СРСР.

6. Жорстка централізація, атмосфера страху, в країні вбивали ініціативу, гальмували вирішення нагальних проблем.

Реакція гетьмана Дорошенка на підписане в 1667 році Андрусіївське перемир'я.

Якщо йдеться про тип істор.джерела,то це писемне джерело

Повний текст документу:

«А ось недавно учинили договір з поляками на нашу згубу; – писав Дорошенко, – розірвали надвоє, і обидва монархи умовились між собою, що будуть нас викоріняти! …Знає король, що предки наші, які рівні з рівними, як вільні з вільними в одне тіло зліпилися з поляками під одним господарем, добровільно обраним і заприсяженим. А того ярма (московського. – Т. Ч.) нам ані ми, ані батьки наші носити не звикли…»