Оцените поведение юстиниана 1 во время мятежа

Это правление было не только одним из самых длинных в истории Византии, но также — а возможно, и прежде всего — одним из важнейших. Для империи и для всей Европы оно имело переломное значение. Об этом периоде нам известно больше, чем о других — все правление Юстиниана прекрасно документировано, в первую очередь благодаря прекрасному историку Прокопию, который жил, писал и работал именно в это время. Его можно считать последним великим историографом древности, но в то же время именно он открывает ряд выдающихся византийских историков, являясь для них образцом и примером того, как следует представлять историю.

Давньогрецькі міста Північного Причорномор'я[править]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти к навигацииПерейти к поиску

Шаблон:Античні міста Північного Причорномор'я Шаблон:Українська історія

Файл:0700 Ukraine Antic.png

Давньогрецькі поселення у Північному Причорномор'ї

Давньогрецькі міста Північного Причорномор'я — міста-держави, засновані греками в період VII–V століть до н. е. на узбережжі Чорного моря в межах сучасної території України.

Содержание

1Історія колонізації

2Економіка та суспільство

3Культура давньогрецьких міст Північного Причорномор'я

4Деякі міста

5Наслідки

6Див. також

7Примітки

8Джерела та література

9Посилання

Історія колонізації[править]

Головною причиною давньогрецької колонізації була переважно примусова еміграція частини вільного населення з рабовласницьких полісів самої Греції. Найбільше переселялося сюди греків з Мілета та інших малоазійських грецьких міст. Пізніше відбувалося переселення з деяких острівних міст та з метрополії, зокрема з Афін. Північне Причорномор'я вабило греків своїми хлібними, рибними та іншими багатствами. В розвитку торгівлі була зацікавлена також місцева знать, яка одержувала предмети розкоші, зброю, вино, оливкову олію, тканини, розписну кераміку та інше.

Першими мореплавцями Чорного моря були стародавні критяни. 1975 року біля Каліакри (Болгарія) на археологічних розкопах знайшли кам'яний якір критського корабля, датований XVI століттям до н. е.[1]

Найдавнішим на території України було грецьке поселення на острові Березань, засноване в VII столітті до н. е. Найбільшими грецькими колоніями в Причорномор'ї були Тіра (на місці сучасного Білгорода-Дністровського), Ольвія (біля села Парутиного, на правому березі Бузького лиману), Керкінітида (на місці сучасної Євпаторії), Херсонес (на території сучасного Севастополя), Феодосія, Пантікапей (на місці сучасної Керчі). Виникнувши як колонії грецьких міст-метрополій, античні міста невдовзі стали самостійними рабовласницькими містами-державами. Ольвія, Тіра, Херсонес і деякі інші впродовж свого існування були самоврядними містами — полісами. Міста, засновані на узбережжі Керченської протоки, в V ст. до н. е. ввійшли до складу Боспорського царства, яке утворилось 480 р. до н. е.

З початку III ст. н. е. через кризу рабовласницького ладу почався занепад античних міст, а навала гунів (IV ст.) призвела до їхньої загибелі. Проте деякі грецькі міста продовжили своє існування, зокрема Херсонес (Корсунь руських літописів) остаточно був зруйнований 1399 року, а Білгород-Дністровський ЮНЕСКО віднесло до 10 найдавніших міст світу з безперервним існуванням.

Частина населення Херсонеської округи у середньовіччі стала ядром князівства Феодоро у південному Криму, мешкали греки і в генуезьких колоніях на узбережжі. Князівство захопили турки-османи 1475 року, а остаточно православне населення (переважно грецьке) примусово виселили з Криму за наказом Катерини ІІ (1778; пізніше частково повернулося) та за наказом Й.Сталіна у 1944 р.

Прежде всего - природные и климатические условия благотворно влияли на развитие земледелия. овощеводства, растениеводства и вообще сельского хозяйства. после разлива реки нил, на полях оставался толстый слой плодородного ила, что и являлось благоприятным условием для земледелия в египте с прошлых времён и до наших дней! египет находится на северо-востоке африки. в стране теплый климат, дожди редко, большую часть года стоит сильная жара и несмотря на это, там, где вода - там жизнь. с юга на север страну пересекает река нил. в начале лета от таяния снегов и сильных дождей нил разливается. в ноябре вода спадает, оставляя черный плодородный ил. такая земля дает хорошие урожаи, поэтому земледелие было главным занятием египтян. кроме земледелия развивались и соответствующие отрасли хозяйства - льноводство, а затем и ткачество, гончарное производство, виноделие, пчеловодство и др. из места, почти непригодного для жизни человека, египет уже в iv тысячелетии до н. э. превращался в густонаселенную страну. плодородные почвы были сравнительно легки в обработке, что стимулировало огромный рост производительности земледелия. в этой связи первые орудия земледельцев были примитивны – мотыги и корзины для переноски земли. с течением времени, в особенности с освоением и началом обработки металлов происходит усложнение и совершенствование орудий. плуги, мотыги, деревянные серпы с вкладышами, зернотерки и др. еще до объединения существовали различия в освоении верхнего (юг) и нижнего (север) египта. более раннее земледельческое хозяйство возникло на юге. уже в период древнего царства наметились объясняемые различием природных условий хозяйственные особенности верхнего и нижнего египта (специализация сельского хозяйства) . верхний египет преимущественно хлебный район. в районе дельты болота, луга, пастбища, развитие скотоводства (быки, овцы, козы, ослы, гуси, утки, голуби) , виноградники (многочисленные находки сосудов с вином) , сады (финиковая пальма, смаковница) и огороды. выращивали ячмень и пшеницу-эммер, много позднее появилась настоящая пшеница.