Определите уровень политического развития государств ацтеков и инков​

Сильні сторони: стабілізація міжнародного становища, принаймні до поч.. 30-х рр.., утворення нових держав у Європі, Ліги Націй – прототип сучасної ООН, постановка питань про роззброєння. Слабкі сторони: творці Версальсько-Вашингтонської системи вилучили з неї таку велику державу, як Радянська Росія, а СшА відмовилися бути її гарантом, що позбавило систему всезагального, універсального характеру, робило її вразливою і недієздатною; територіальне розмежування та визначення кордонів нових держав у Європі здійснювалося довільно, без урахування етнічного складу населення, що породило майбутні німецько - чехословацькі, польсько-німецькі, угорсько-словацькі, угорсько-румунські та інші суперечки; колоніальну систему збережено, колонії переможених держав лише поміняли господарів, що викликало піднесення національно-визвольного руху – Китай, Індія, Туреччина; проігноровані повоєнні економічні проблеми, окрім надмірних репарацій з Німеччини та її союзників, розірвано традиційні економічні зв’язки, звідси економічна та фінансова руїни в ряді країн та утвердження на цьому грунті тоталітарних і авторитарних режимів; Німеччину як велику державу було принижено статтями Версальського договору – роззброєння, репарації; розброєння було лише формальним, воно стосувалося держав, що програли війну; «договір 5-ти» обмежував виробництво лінкорів, але не підводних човнів, середніх кораблів, сухопутних сил, авіації, артилерії; неефективність Ліги Націй через корисливі позиції учасників.

Объяснение:

Причины победы Рима в борьбе за Италию

Итак, в борьбе за Италию, длившейся около трех столетий, победи­тельницей оказалась маленькая община на Тибре. К 60-м гг. III в. вся Ита­лия времен Республики[114], от р. Рубикон до Мессанского пролива, во-шла в своеобразную федерацию, возглавляемую Римом. Это был факт всемир­но-исторического значения, последствия которого оказались неисчисли­мыми, ибо италийский союз оказался чрезвычайно жизне орга­низмом помериться силами с самыми могущественными дер­жавами Средиземноморья. Каковы же были причины, которые в борьбе за господство в Италии определили победу именно Рима, а не другой какой-нибудь общины? Рим далеко не был самым сильным полисом, когда еще в царский период начал свои бесконечные войны с соседями. Но комбина­ция исторических условий, среди которых он возник и развивался, была для него благоприятнее, чем для других, и прежде всего обстановка на Нижнем Тибре. В римской общине с самого начала объединились два мо­мента: торговый и аграрный. Развитию торговли содействовали положе­ние на Тибре, близость моря, добыча и транспортирование соли, сосед­ство Этрурии и Кампании; аграрный характер придавала Риму плодород­ная равнина Лация. Сочетание этих двух моментов имело огромное значение.