Какие страны входили в нато? до 1991 года.

Сша,Канада,Исландия,Великобритания,Франция,Бельгия,Нидерланды,Люксембург,Норвегия,Дания,Италия,Португалия,Греция,Турция,Германия,Испания,

Выращивали оливковые деревья. Славились виноделием. Почва была очень плодородная. Крестьяне работали не покладая рук. Ковали оружие (из бронзы в основном), работали в полях, разводили скот, занимались рыбной ловлей и т.д. Любимыми развлечениями были: театр, гладиаторские бои и конечно же- гонки на колесницах! Незабываемое зрелище!
Для всех римлян( и не важно кто: сенатор ты или даже раб) были открыты бани! И вообще римляне- очень чистолюбивый народ!
Создали свою империю, которая долго держалась, за счет своего строгого порядка. Много воевали и в основном- удачно. Жизнь без рабов впринципе не представляли.

Вивчаючи архівні документи, вчені досить чітко визначили соціальне походження Дов­буша. Вони писали, що батько Олекси - Василь Довбуш «сидів у 1739 р. з жінкою й дорослими дітьми у Печеніжині комірником у тамошнього ґазди Гаврила Твердюка і не мав зовсім нічого, лише трохи овець. Ті вівці пас на полонинах Олекса Жолоб зі своїми вівцями і чередою громади Марківки».

А Олекса та Іван Довбуші пасли на полонинах батькові вівці разом з вівцями селян Марківки, а вівці були «ці­лим маєтком їх батька, нічого іншого він не мав».

Про бідняцьке походження Олекси Довбуша перекон­ливо засвідчують історичні факти. Так, у Станіславі в 1739 р. добре знайомий родини Довбушів пастух Олекса Жолоб на запитання суддів відповідав, що «старий Добош мешкає в мого господаря Твердюка в комірному». В судових актах записано, що 26 липня 1739 р. перед Станіславською судовою лавою «був ставлений і питаний господар іменем Гаврило Твердюк, у котрого в комірному мешкає Василь Добош».

Отже, Василь Довбуш належав до найбіднішої верстви сільського населення - комірників, які не мали навіть своєї хати і змушені були тіснитися в найнятій комірці. Єдиним засобом існування, як засвідчують очевидці, бу­ли для родини Довбуша декілька овець, що паслися в че­реді Марковецької громади на гірських полонинах. Цю череду доглядав пастух, котрого селяни винаймали на рік за домовлену плату. Таким пастухом влітку 1739 р. був якийсь Олекса Жолоб, йому на зміну виходив Василь Довбуш, котрий також наймався у громади за пастуха і часто перебував на полонинах.

Подробнее:ru.osvita.ua