1. от венского конгресса до крымской войны в европе а. не было больше войн б. шла череда межгосударственных войн 1) верно только а 2) верно только б 3) верно и а, и б 4) не верно ни а, ни б 2. развитие капитализма в 1830-1880-е годы характеризуется: 1) использованием угля, пара и железа 2) развитием картелей и синдикатов 3) широким использованием стали и жидкого топлива 4) развитием трестов и концернов 3. лозунг «свобода, равенство, собственность» был выдвинут: 1) джеком лондоном 3) карлом марксом 2) клеменсом меттернихом4)наполеоном i 4. республика – империя – республика – империя – республика – так шло в xix веке политическое развитие: 1) великобритании 2) франции 3) италии 4)германии : (

1-1

2-2

3-3

4-4

знаю что выглядит странно но кажеться так хотя насчёт первого я не уверена.

1.Колізей (амфітеатр Флавіїв) - це найвідоміша споруда Давнього Риму, яка стала символом його архітектури. Збудований у 70-80 роках н.е., Колізей був величезною ареною для гладіаторських змагань та інших розважальних подій.

2. Римські терми - римські бані, такі як Терми Карачалли та Терми Діоклетіана, були популярними місцями для громадського відпочинку та гігієни. Вони були комплексами будівель з басейнами, спортивними зали, масажними кабінетами та іншими послугами.

3. Римська література - Давній Рим вніс вагомий внесок у світову літературу. Такі відомі письменники, як Цицерон, Вергілій, Овідій та Тацит, створили шедеври римської прози та поезії, які стали основою для подальшого розвитку європейської літератури.

1.) А,Г,Б,Д,В

2.)

Літературні твори другої половини XIX - початку XX століття справді мають виразне соціально-психологічне спрямування. Ось кілька тез, що доводять це твердження:

Відображення соціальних проблем: Література цього періоду активно відображала соціальні проблеми того часу, такі як соціальні нерівності, класова боротьба, експлуатація робітників, неправедність і безсилий індивід перед системою. Ці твори прагнули викликати у читачів соціальну свідомість і змусити їх задуматися над проблемами суспільства.

Глибинна психологічна проникненість: Літературні твори цього періоду відрізнялися глибокою психологічною проникненістю внутрішнього світу персонажів. Письменники зосереджувалися на розкритті емоцій, мотивації, конфліктів та психологічних станів героїв. Це дозволяло авторам глибше розуміти людську природу і показувати вплив суспільного середовища на психіку і поведінку особистості.

Відображення моральних дилем: Часто в літературних творах того періоду порушувалися складні моральні питання, ставилися під сумнів суспільні норми і цінності. Література прагнула привернути увагу до моральних дилем і проблематики, що випливає зі суперечливості між особистими цінностями та соціальними очікуваннями.

Розкриття психологічних механізмів влади: Літературні твори того часу розкривали психологічні механізми

3.) Суспільні трансформації: На початку ХХ століття було багато соціальних та економічних змін, які створили нові можливості для жінок. Індустріалізація та урбанізація призвели до розширення ролей, які жінки могли грати в суспільстві. Жінки вступали до фабрик, офісів та інших галузей праці, розширюючи свої можливості індивідуального розвитку.

4.)

На початку ХХ століття українська громадськість прагнула українізації освіти з кількох причин.

Збереження і розвиток української культури: Україна була під владою Російської імперії, де російська мова і культура мали перевагу. Українська громадськість вважала, що українська мова є важливою складовою частиною національної ідентичності, і намагалася зробити освіту доступною українськомовному населенню для збереження та розвитку української культури.

Політична самоідентифікація: В умовах російської імперської політики українська громадськість шукала іб зміцнити свою національну самоідентифікацію. Українська освіта сприяла формуванню національного свідомості та посиленню українського націоналізму.

Розвиток громадської освіти: Україна перебувала на початку шляху свого незалежного розвитку, і було важливо мати національну систему освіти, що відповідала вимогам часу. Українська громадськість вважала, що розвиток освіти в українській мові сприятиме формуванню сильної та самодостатньої нації.

Освіта в Україні на початку ХХ століття була обов'язковою для дітей віком від 8 до 12 років. Ця обов'язкова освіта передбачала навчання у загальноосвітніх школах.

5.)

Українська культура в середині XIX початку ХХ століть переживала значні зміни і мала як позитивні, так і негативні аспекти. Давайте розглянемо це на прикладі двох видатних діячів того часу - письменника Івана Франка та художника Миколи Пимоненка.

Іван Франко (1856-1916) - український письменник, поет, громадський діяч. Він мав великий вплив на розвиток української літератури та культури загалом. Основні досягнення та позитивні зміни, пов'язані з творчістю Франка:

Національна самосвідомість: Франко активно працював над піднесенням української національної свідомості та формуванням національної ідентичності. Його твори спонукали українців вірити у власну культуру, мову і потенціал.

Літературна майстерність: Франко створив велику кількість творів різних жанрів - поезію, прозу, драматургію. Він підняв українську літературу на вищий рівень, створивши власний стиль, характерний для модернізму та реалізму.

Соціальна та політична активність: Франко був активним громадським діячем, який виступав за соціальну справедливість, права українського народу та прогресивні ідеї. Він вплинув на формування українського політичного руху того часу.

Негативні зміни, пов'язані з творчістю Франка, можуть включати:

Репресії та цензура: його твори були цензурою обмежені, і Франко зазнавав переслідув