Из сочинения «реформы этого монарха можно разделить на два периода. неудачно начатая война со стала подлинным „двигателем” преобразований. поначалу царь во многом шёл по наитию, подчинялся требованиям момента. нужда в деньгах, припасах, кораблях, оружии, обученных людях требовала изменений не только армии, но всей системы , финансов, промышленности. главным было – победить в войне во что бы то ни стало. поэтому первые преобразования оказались поспешными, непродуманными. денег и людей при этом, естественно, не жалели. к концу войны начался второй этап реформ. они приобрели более системный характер, стали осмысленными. за годы реформ фактически был создан новый государственный аппарат. во главе его стоял правительствующий сенат, которому подчинялись вновь образованные центральные правительственные органы – коллегии. кроме уездов, появились также губернии и провинции. штат чиновников увеличился вдвое, бюрократическое начало стало в системе . соблюдение законности обеспечивали прокуратура, суды, тайные агенты – фискалы. особую роль в государства сыграла табель о рангах, установившая деление всех служащих на 14 рангов по трём чиновным категориям: военные, гражданские и придворные чины. отныне движение по карьерной лестнице определялось не происхождением чиновника или военного, а его усердием и добросовестной службой в каждом чине». с1. на¬зо¬ви¬те рос¬сий¬ско¬го мо¬нар¬ха, о ко¬то¬ром идёт речь в от¬рыв¬ке. ука¬жи¬те годы его прав¬ле¬ния. с2. в тре¬тьем аб¬за¬це от¬рыв¬ка най¬ди¬те и за¬пи¬ши¬те пред¬ло¬же¬ние, где опи¬сы¬ва¬ет¬ся си¬ту¬а¬ция, при¬зна¬ки ко¬то¬рой ука¬зы¬ва¬ют¬ся в даль¬ней¬шем тек¬сте. вы¬пи¬ши¬те не менее двух при¬зна¬ков дан¬ной си¬ту¬а¬ции.

С1. Пётр Первый (1682 - 1725)
С2. "Штат чиновников увеличился вдвое, бюрократическое начало стало преобладающим в системе управления".
 - все вопросы государственных дел решаются органами правительственной власти (здесь это в первую очередь Сенат);
 - появляется класс людей, которых можно назвать "бюрократами" (здесь - придворные чины, появившиеся после принятия Петром Табели о рангах). 

ответ:Попит на продукти харчування істотно зріс, тож спровокував в Англії сільськогосподарську революцію: перебудову системи землекористування, зміну технологій обробки землі, селекцію насіння, порід худоби та інше. На зміну селянам-власникам землі приходили орендарі, які винаймали працівників. Усе це дозволило зробити англійське сільське господарство не тільки істотно продуктивнішим, а й більш вигідним. Адже попит на промислові товари неймовірно збільшився.

онлайн

ТЕХНО

LIFESTYLE

ЗДОРОВ'Я

СПОРТ

СМАЧНО

ДІМ

СІМ'Я

AUTO

ІНВЕСТИЦІЇ

ОСВІТА

LIKAR

ПОКЕР

ДИЗАЙН

АФІША

ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ КАРАНТИН В УКРАЇНІ 2020

Одна історія. Як промислова революція вплинула на життя людей

Одна історія

18:45, 1 травня 2018

2469

Читать новость на русском

Промислова революція або промисловий переворот – перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до машинного фабрично-заводського виробництва. Процес переходу взяв свій початок в Англії в 1740-80-х роках і тільки потім поширився іншими країнами Європи і США.

Підписуйся на

поштову розсилку від 24 каналу!

Попит на продукти харчування істотно зріс, тож спровокував в Англії сільськогосподарську революцію: перебудову системи землекористування, зміну технологій обробки землі, селекцію насіння, порід худоби та інше. На зміну селянам-власникам землі приходили орендарі, які винаймали працівників. Усе це дозволило зробити англійське сільське господарство не тільки істотно продуктивнішим, а й більш вигідним. Адже попит на промислові товари неймовірно збільшився.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ОДНА ІСТОРІЯ. ЧОМУ ВІДОМИЙ ФАНТАСТ АЙЗЕК АЗІМОВ ПЕРЕБУВАВ ПІД СЛІДСТВОМ ФБР

На той час ручну працю використовували найбільше, тож аби задовольнити потреби усіх, треба було щось змінювати – переходити до більш швидкої та продуктивної системи виробництва. Сільськогосподарська революція дозволила вирішити й іншу проблему: знайти гроші на будівництво заводів і фабрик, навіть для тих галузей, де промислове виробництво раніше не використовували. Фабрики коштували в кілька разів дорожче, ніж мануфактури, отже капітали, накопичені в сільському господарстві, витратили на промисловість.

Таким чином в Англії було багатство природних ресурсів, вільні капітали, бажання і можливість вкладати гроші в різні сфери економіки і масовий попит на промислову продукцію. Зокрема і збільшення цін на таку продукцію та ринок збуту. Слідом за промисловою революцією в країні почала розвиватися система дрібних локальних банків, що забезпечували більш вільну циркуляцію коштів. Почалася також транспортна революція.

Цьому сприяв і аграрний переворот XVI — XVII ст., внаслідок якого прискореними темпами розвивалося високотоварне, базоване на фермерській основі, сільське господарство. Англійські фермери інтенсивно господарювали, поліпшуючи агротехніку і агрокультуру. Поширилася сівозмінна система, травосіяння. Широко застосовували парові плуги, машини, дренажні роботи, використовували мінеральні добрива. Аграрні зрушення сприяли вивільненню великої кількості людей і створили резерв єдиного національного ринку, який стимулював розвиток господарства в цілому. Зовнішньо-економічні передумови промислового перевороту в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На кінець XVIII ст. Англія перетворилася у найбільшу морську і колоніальну-Державу світу. Величезні прибутки, які забезпечувалися пануванням у світовій торгівлі, використанням незліченних багатств Північної Америки, Індії та інших колоніальних володінь, вкладалися в англійську промисловість.

Объяснение:

надеюсь