Что изменилась в жизни римлян во 2 - 3 веке по сравнению с периодом республики?

Правящий
Больше преобладает ручной труд

Кружок Н.В. Станкевича дольше. Он собрал замечательную молодежь; многим его членам — В.Г. 
Белинскому, В.П. Боткину, М.А. Бакунину, К.С. Аксакову, М.Н. Каткову, Т.Н. Грановскому 
— суждено было впоследствии сыграть большую роль в общественном движении. 
В кружке они обсуждали прежде всего немецкую классическую философию: труды И. 
Канта, И. Фихте, Ф. Шеллинга и, 
главным 
образом, Г. Гегеля. Особенно захватила русскую молодежь гегелевская диалектика— учение о развитии. Указывая, что весь мир, сам человек, его мышление — словом,все сущее находится в постоянном развитии, Гегель считал, 
что все это развитие подчиняется одним и тем же законам, которые он четко формулировал. Русские поклонники Гегеля пытались составить объективное представление об окружающем их мире, понять, в каком направлении он развивается. 

Наприкінці XIX - на початку XX ст. Китай залишався напівфеодальною країною з імператорською формою правління (Маньчжурська династія). Жодна з капіталістичних країн світу не змогла перетворити цю величезну азіатську країну на свою колонію. Проте під виглядом оренди різних морських портів і територій, значних фінансових інвестицій Англія, Німеччина, Франція, Японія, Росія одержували дедалі більше привілеїв. Країна перетворювалася в напівколонію. Разом з тим китайська молода буржуазія була зацікавлена в розширенні внутрішнього ринку, ліквідації іноземної конкуренції та феодальних порядків, демократизації державного і суспільного життя.

У першому десятиріччі XX ст. швидко зростали антимань-чжурські та національно-визвольні настрої. Влітку 1905 р. під керівництвом Сунь Ятсена - відомого китайського революціонера-демократа - відбулося об'єднання різних китайських революційно-демократичних груп і організацій, що ставили своїм завданням ліквідацію монархії та встановлення республіки, в Об'єднаний союз.

В основу програми Об'єднаного союзу були закладені "три народні принципи", які розробив Сунь Ятсен: націоналізм, народовладдя і народний добробут. Принцип націоналізму означав необхідність повалення чужоземної маньчжурської династії та встановлення суто китайського правління. Принцип народовладдя трактувався як ліквідація монархічного ладу і встановлення республіки, а принцип народного добробуту вимагав зрівняти права на землю.

Чисельність прихильників Сунь Ятсена швидко зростала.

В умовах посилення незадоволення політикою пінського уряду значно активізували свою діяльність революційні організації у головному центрі Середнього Китаю - Іхані. Саме тут у 1911 р. повстали солдати саперного батальйону, до яких приєдналися інші війська. Повстання охопило сусідні міста і вся провінція Ху-бей була проголошена республікою. Уряд провінції організував ефективну оборону провінції та закликав усі верстви населення Китаю підтримати революцію. Він просив іноземні держави дотримуватися нейтралітету, обіцяючи за це повагу до всіх договорів, які вони уклали з династією Цін. На кінець 1911 р. лише З провінції з 18 визнавали владу пінського уряду.

У грудні 1911 р. в Нанкіні делегати від провінцій обрали президентом Китайської республіки Сунь Ятсена, який щойно повернувся з еміграції. Він сформував революційний уряд. Уперше в історії Китаю були проголошені демократичні свободи і права народуі розроблені заходи з поліпшення добробуту народу, розвитку освіти тощо.