Чем были связанны екатерина 1 , пётр 1 , верховники

Все они тем или иным относились в власти в Российской Империи. 
Петр 1- Император-реформатор на западный лад, представитель династии Романовых, первый Император.
Екатерина 1- его жена, приемница власти.
Верховник- член Верховного Совета, учережденного Екатериной 1 как совещательный орган, фактически решал важнейшие государственные вопросы. Ключевые позиции в нем имел А. Д. Меншиков.

Війна між Англією і Францією, що тривала (з перервами) понад сто років (1337-1453), дістала назву Столітньої.

Причиною Столітньої війни було зіткнення інтересів Франції та Англії в Європі. В Англії правила династія Плантагенетів, предки яких - вихідці з північнофранцузької області Нормандія - ще 1066 р. завоювали Англію. Таким чином на території Франції знаходилися володіння англійських королів, що стояло на заваді політичній централізації країни. Крім того, обидві держави суперничали за панування у Фландрії, де вироблялося найкраще в Європі сукно.

Приводом для переростання економічних і політичних суперечностей у воєнний конфлікт стало повстання фландрійських міст проти Франції, підтримане Англією. У1338 р. війна отримала юридичне обґрунтування, оскільки після смерті короля Франції Карла IV (який не мав синів) англійський короперервами) понад сто років (1337-1453), дістала назву Столітньої.

Русско-турецкая война 1768 - 1774 годов (5-я по счету) стала продолжением борьбы России за выход к Черному морю. Причиной войны было вмешательство российской императрицы Екатерины II в польские дела, которое вызвало недовольство Турции. В то время в Польше шла война оппозиции (членов т.н. Барской конфедерации) против польского короля Станислава Понятовского и поддерживающих его русских войск. Преследуя одно из подразделений оппозиционеров, русский казачий отряд вторгся на турецкую территорию и занял городок Балту на речке Кодыма (правый приток Южного Буга). В ответ 25 сентября 1768 г. Турция объявила России войну. Начав войну, Турция заключила союз с польскими конфедератами (представителями оппозиции), которые обязались выставить 100-тысячную армию (на деле их силы не превышали 17 тыс. чел.). Кроме конфедератов, турки рассчитывали на поддержку Австрии и Франции. Те, в свою очередь, надеялись с Турции сдвинуть российские рубежи к востоку и восстановить польские границы XVII в. Турки же стремились расширить свои владения в Приазовье, а также овладеть Киевом и Астраханью. 1768 год в приготовлениях сторон. Россия выставила две армии. 1-я армия под командованием генерала Александра Голицына (до 80 тыс. чел.) имела задачу действовать наступательно в верхнем течении Днестра против крепости Хотин. 2-я армия под командованием генерала Петра Румянцева (до 40 тыс. чел.) обеспечивала тем временем защиту Украины от возможных крымско-турецких нападений.