Изобретения индустриальной цивилизации первой половины 19 века

1812:   метроном: дитрих винкель 1814: первый практичный  паровой локомотив  «блюхер»:   джордж стефенсон 1816: безопасная шахтёрская лампа (лампа дэви):   гемфри дэви 1816:   двигатель стирлинга:   роберт стирлинг 1816:   стетоскоп:   рене лаэннек 1817:   калейдоскоп:   дэвид брюстер 1817: «машина для ходьбы» (прообраз  велосипеда):   карл дрез 1819: усовершенствованное казнозарядное кремнёвое ружьё: джон холл [править] 1820-е воспламенение  спички  отзажигалки. 1821:   электромотор:   майкл фарадей 1823:   электромагнит:   уильям стёрджен 1823:   зажигалка:   иоганн дёберейнер 1824:   портландцемент: уильям аспдин 1824:   двигатель внутреннего сгорания, адаптация парового двигателя к работе на газе: сэмюэль браун 1826:   фотография, способ закрепления изображения:   жозеф ньепс 1826:   газовая плита: джеймс шарп 1827:   спички, зажигающиеся трением: джон уолкер 1827: первый практичный  гребной винт: джозеф рессел 1827:   авторучка: петраче поенару 1830:   газонокосилка: эдвин баддинг [править] 1830-е схема телеграфа шиллинга оригинальная фотокамера дагера 1831:   электромагнит  с многослойной обмоткой:   джозеф генри 1831:   реле: джозеф генри 1831: акустический магнитный  телеграф:   джозеф генри 1831:   электрический генератор:   майкл фарадей,  аньош йедлик 1831:   жатка:   сайрус маккормик 1832:   электрический телеграф:   павел львович шиллинг 1833: аналитическая машина (прообраз  компьютера):   чарльз бэббидж 1833:   электродвигатель постоянного тока: уильям стерджен,  томас дэвенпорт 1834:   наждачная бумага  (патент): исаак фишер 1834:   шрифт брайля:   луи брайль 1834: компрессионный  холодильник: джекоб перкинс 1835:   фотография, негативно-позитивный процесс:   уильям тальбот 1835: электромеханическое  реле:   джозеф генри 1835:   лампа накаливания: джеймс линдсей 1836: пароход с  гребным винтом: джон эрикссон, френсис смит 1836:   швейная машина  с двумя нитками, игла с ушком у острия: йозеф мадерспергер[ 1836:   зерноуборочный комбайн: хайрам мур, джозеф хаскалл 1837:   фотография:   луи дагер 1837:   стальной плуг:   джон дир[123] 1837: закрытый  водолазный костюм  с жёстким шлемом:   август зибе 1838:   азбука морзе:   сэмюэл морзе 1839: получение  резины  вулканизацией  каучука:   чарльз гудьир 1839: современный  велосипед  с педалями и седлом: киркпатрик макмиллан[ 1840: первое минеральное  удобрение:   юстус либих 1840: фотографический  объектив  с исправленными  аберрациями: йозеф петцваль

 

“країна, яка будується — розвивається,” — вислів рузвельта стосувався післявоєнної німеччини та україни, економіка якої, на жаль, ніяк не може виборсатися з глибин економічної кризи. та попри усі негаразди, будівельна промисловість в нашій країні розвивається — це значить, що країна будується. існуючі заводи не в змозі забезпечити потреби населення у високоякісних та зручних у використанні будівельних сумішах.

будівельні суміші та матеріали — основа промислового і житлового будівництва. від рівня їхнього виробництва залежать темпи і якість будівельних робіт.

до будівельних сумішей відносяться різні природні і штучні матеріали, застосовувані для спорудження, обладнання і ремонту промислових гідротехнічних, житлових, адміністративних і культурно-побутових будинків і споруджень.

це в значній мірі визначає актуальність теми даної роботи.

метою даної роботи є дослідження споживчих властивостей будівельних сумішей, аналіз ринку та класифікації асортименту будівельних сумішей технології їхніх продаж і вироблення рекомендацій, покликаних стимулювати збут та підвищення якості даної продукції.

для досягнення поставленої мети необхідно дослідити значення будівельних сумішей, технологію їх виробництва, розглянути процес формування споживчих властивостей даної продукції.

ладимиро-суздальское княжество (владимирское великое княжество) - крупнейшее феодальное государство в северо-восточной руси с х до середины xii в. носило название ростово-суздальского княжества и было уделом в составе киевской руси. столицы: ростов,суздаль. с середины xii в. великое княжество. столица владимир-на-клязьме. в начале xiii в. из состава владимиро-суздальского княжества выделились полусамостоятельные ярославское, переславское, юрьевское, суздальское княжества. тем не менее великий князь владимирский считался старшим князем северо-восточной руси, руководившим внешней политикой всех удельных княжеств и их войсками. во второй половине xiv в вошло в состав государства.