Які чинники впливали на часту зміну політики царської влади щодо україни. у 18 столітті

Порівняння Цезаря з Августом може найкраще виявити, з одного боку, зв'язок між особистістю і політичною системою, а з іншого, своєрідність серпневого принципату. Особистість і політичні структури невіддільні, як у Цезаря, так і у Августа. Піднесення Цезаря самого початку відзначалося надзвичайною динамікою, постійним ризиком поставити на карту все, навіть власне життя. У Октавіана цього не було і в помині. Прагнення Цезаря до влади і її затвердження, його керівне кадри, життєздатність і розум, радикальність вимог повністю підпорядкували супротивників. Але при цьому було б помилково припускати, що у нього була сформульована політична програма або консистентція державна концепція. Цезар насамперед спирався на особистості, а не на інститути. Однак диктатор вершив весь римський світ своїми законами, рішеннями, заходами, підставою колоній, реформою календаря, великим будівництвом; його поспіх був неперевершеним. Ті п'ятнадцять років, які несли відбиток

Особенностью промышленной революции и одной из причин быстрых темпов роста была нехватка и, следовательно, дороговизна рабочей силы в соединенных штатах. это создавало у предпринимателей стимул вкладывать средства в машиностроение. квалифицированные работники создавали машины, использовавшиеся в большинстве отраслей промышленности.  рабство было одной из проблем, которая рождала противоречия между северными и южными штатами. рабовладельческое хозяйство тоже было рыночным, производимый хлопок являлся товаром, товаром были и сами рабы. но крайне низкий, примитивный уровень техники и агрономии, являющийся следствием подневольного труда рабов, быстро истощал землю. для увеличения продукции рабовладельцам нужны были новые рабы и новые земли на западе. вопрос, будут ли западные земли розданы фермерам или же рабовладельцы превратят их в свои плантации, углублял противоречия.  закон о гомстедах заложил основы современного американского фермерства. прокламацию же об освобождении рабов сам линкольн оценивал так: «если мое имя когда-либо попадет в , то за этот акт, и в нем — вся моя душа». прокламация освобождала рабов мятежных штатов, но когда гражданская война стремительно приближалась к завершению и победа севера была очевидной, по инициативе а. линкольна была принята 13-я поправка к конституции сша, навсегда запретившая рабство.