Можно ответы билеты по россии, 7 класс №1 1.внутренняя и внешняя политика бориса годунова. 2.быт и обычаи жизни людей в 18 веке (образ жизни, питание, мода развлечения крестьян, дворян №2. 1.причины и суть смутного времени. лжедмитрий первый. заговор бояр. 2.художественная культура 18 века. , театр и музыка. №3. 1.выступление ивана болотникова. лжедмитрий второй. вторжение войск польши и швеции. 2. живопись, скульптура и архитектура 18 века. №4. 1.окончание смутного времени. первое ополчение. 2.развитие науки в 18 веке. №5. 1.второе ополчение. освобождение москвы. земский собор 1613 года. 2. изобретатели 18 века. развитие системы образования 18 века. №6. 1.последствия смуты. новые явления в . 2.россия при павле первом. характеристика общего развития государства.. №7. 1.основные сословия российского общества в 17 веке. 2.основные направления внешней политики екатерины второй. – турецкая война 1768-1774 годов№ 8. 1.политическое развитие страны при первых романовых. 2.греческий проект екатерины второй. участие россии в разделах речи посполитой, война со швецией. политика «вооруженного нейтралитета», борьба с революционной францией. результаты внешней политики екатерины второй. № 9. 1.власть и церковь. церковный раскол. 2.развитие промышленности и торговли в 18 веке, развитие финансовой системы. итоги развития . №10. 1.народные движения 17 века. 2.начало разложения феодально – крепостнического строя. вольное общество. развитие сельского хозяйства при екатерине 2. №11. 1.внешняя политика в 17 веке. смоленская война. воссоединение украины с россией. – польская война 1654 – 1667 годов. 2.внутренняя политика екатерины второй, ее особенности. уложенная комиссия. золотой век российского дворянства. №12. 1. – турецкая война 1676 – 1681 годов. крымские походы. освоение сибири. 2.сословный быт, обычаи и нравы в россии в 17 веке. № 13. 1.крестьянская война под предводительством е. пугачева. 2.образование и культура в 17 веке: образование, научные знания, первопроходцы. №14. 1.внешняя политика россии в 1725 – 1762 годах. 2.архитектура, живопись и театр в 17 веке. №15. 1.предпосылки петровских преобразований. 2.внутренняя политика в 1725 – 1762 годах. №16.1.россия на рубеже 17 и 18 веков. 2.дворцовые перевороты. №17. 1.северная война. начало войны. реорганизация армии. полтавская битва. 2. сословный быт, обычаи и нравы в россии в 17 веке. № 18. 1.прутский поход 1711 года. морские сражения в ходе северной войны. ништадский мирный договор. 2.культура 18 века. образование и наука. №19. 1.реформа центрального , проведенная при петре первом. указ о единонаследии. табель о рангах. 2.художественная культура 18 века. перемены в быту. №20. 1.реформы петра первого: областная реформа и реформа городского . церковная реформа. выступления против реформ. 2. народные движения первой четверти 18 века. №21. 1. россии в первой четверти 18 века: политика петра первого, сельское хозяйство, мануфактуры. 2.правление елизаветы: внутренняя и внешняя политика. №22. 1.ремесленое производство в первой четверти 18 века, торговля, денежная и налоговая реформы. развития первой четверти 18 века. 2. смута: причины, основные события, итоги

18 век правление когота

За умовами цього договору - «Кревської унії» - всі руські землі Великого Князівства Литовського теж ставали частиною об'єднаного Польсько-Литовської держави. Про їх перехід у католицьку віру в договорі не згадувалося.

Поки Ягайло хрестив литовців, Ядвіга, здебільшого силою, частиною дипломатією, закінчила Польсько-Угорсько-Литовський суперечка за «червенські міста» Київської Русі - за Галичину. З 1387 року Галичина стала складовою частиною Польщі. Чи не Литви, якій формально належали всі руські землі і яка претендувала на Галичину, а саме Польщі. Це дало можливість Польщі набагато раніше почати свою діяльно в Галичині по окатоличенню і ополяченню, ніж в інших російських землях, хоча й перебували в Польсько-Литовській державі, але входили до складу не Польщі, а Литви. Результати цього позначилися швидко: російська соціально-культурна верхівка дуже скоро повністю зникла - все стали «поляками».

Кревська унія була найбільшим історичною подією в історії Польщі, Русі та Литви. Вона на багато століть визначила шляхи розвитку та взаємини народів цих країн.

Польща стала провідником католицької агресії на Схід і повела в російських землях політику насильницького окатоличення, ополячення і соціального гноблення, яка, врешті-решт, привела до загибелі самої Польщі.

У російських землях об'єднаної держави була втрачена надія, що Російсько-Литовська держава буде захисником православ'я і об'єднання Русі. Русский елемент великого князівства Литовського з керівного перетворився в гнаного і переслідуваного. І він потягнувся до міцніючої Москві.

Історична роль Російсько-Литовської держави була зіграна. Абсолютно об'єктивно-реальна можливість об'єднання Русі не була здійснена. Керівництво об'єднаним державою виявилося в руках польських і суто католицьких, ворожих споконвічно-православної Русі.

Кревська унія була кінцем короткого золотого століття Литви, Російсько-Литовської держави.

Объяснение:

Таким чином протягом яких небудь двох років після укладення Кревської унії було зігнано з українських волостей усіх значніших князів. Правда Київську землю віддано іншому князеві, Скиргайлу Ольгердовичу, але він слідом помер; чернигівські землі дано Свитригайлові, але й той тут довго не посидів. На початках XV ст. на Україні залишилися тільки меньші князівства як ось Ратенське, Пінське, Чорторійське, Стародубівське, Острозьке. Це були вже не ті майже самостійні князівства-держави, а тільки великі маєтки. Як на маєтки, були вони незвичайно великі, на великі десятки верств, але не мали політичного значення. І Україна стала провінцією великого князівства Литовського.

Для українських феодалів (у цьому випадку народ навряд чи мав якесь політичне значення) збереження автономії Великого князівства було справою великої ваги, оскільки литовці, на відміну від поляків, визнавали їх за рівних собі. Більше того, у двох випадках Вітаутас продовжував особливо милу серцю його українських васалів політику. Він відновлює почате Альгердасом на схід, щоб «збирати руські землі», а також із наміром підкорити розрізнені залишки Золотої Орди йде на південь і паралельно зводить систему укріплень для захисту своїх підданих від кочовиків. Але поряд із цим вольовий Вітаутас вдається до заходів, що куди менше імпонували українцям. Аби зрозуміти їхнє значення, слід у загальних рисах охарактеризувати політичний устрій Великого князівства.

Із зближенням польської та литовської знаті посилювався розрив між знаттю литовською та українською. Поділ на католиків і православних, що виник у Великому князівстві внаслідок Кревської унії 1385 р., тепер поглиблювався суспільними й політичними привілеями католиків. Руйнація традиційних підвалин життя часів Київської Русі, порушення сталих політично-династичних зв'язків призвели до того, що українські землі опинилися під зверхністю сусідніх держав і в першу чергу Литви і Польщі.

Подробнее - на -

Объяснение: