Кто создал первый в мире электрический телеграф?

Жорж Луи Лесаж или П.Л Шиллинг

В правление Алексея Михайловича в 1654 г. произошло воссоединение Украины с Россией. В 17 веке украинские земли находились под властью Польши. На них стало насильственно вводиться католичество, появились польские магнаты и шляхта, которые жестоко угнетали украинский народ, что вызвало подъем национально-освободительного движения. Его центром стала Запорожская Сечь, где формировалось вольное казачество. Во главе этого движения стал Богдан Хмельницкий.
В 1648 г. его войска нанесли поражение полякам под Желтыми Водами, Корсунем и Пилявцами. После поражения поляков восстание распространилось на всю Украину и часть Белоруссии. Одновременно Хмельницкий обратился
к России с принять Украину в состав Российского государства. Он понимал, что только в союзе с Россией можно было избавиться от опасности полного порабощения Украины Польшей и Турцией. Однако в это время правительство Алексея Михайловича удовлетворить его не могло, так как Россия не была готова к войне. Тем не менее, несмотря на все трудности своего внутриполитического положения, Россия продолжала оказывать Украине дипломатическую, экономическую и военную поддержку.
В апреле 1653 г. Хмельницкий вновь обратился к России с принять Украину в ее состав. 10 мая 1653 г. Земский собор в Москве решил удовлетворить эту января 1654 г. Большая рада в городе Переяславле провозгласила вхождение Украины в состав России. В связи с этим началась война между Польшей и Россией, завершившаяся подписанием в конце 1667 г. Андрусовского перемирия. Россия получила Смоленск, Дорогобуж, Белую Церковь, Северскую землю с Черниговом и Стародубом. Правобережная Украина и Белоруссия по-прежнему оставались в составе Польши. Запорожская Сечь, согласно договору, была под совместным управлением России и Польши. Эти условия были окончательно закреплены в 1686 г. "Вечным миром" России и Польши.

Початок першого періоду історії української етичної думки припадає на час існування Київської Русі, коли складається притаманний українській духовній традиції тип мислення (тобто відсутність абстрактного, відірваного від життя теоретизування). Хронологічні рамки цього періоду можна визначити таким чином: XІ ст. (розквіт Київської Русі) — поч. XV ст. — на тій підставі, що Велике князівство Литовське було органічним продовженням і розвитком форм духовності Київської Русі.

Було лише коло питань, пов'язаних з усвідомленням сутності людини, причому проблема людського існування розглядається крізь призму проблеми «людина — Бої». Тобто, етико-філософська думка розвивається у щільному зв'язку з релігією. Взагалі, істотна роль у розвитку філософської думки належала християнству, хоча в ній не простежується однозначна замкненість на християнській доктрині. Деякі сучасні філософи (В. С. Горський, В. В. Бичков та ін.) вважають, що києво-руська думка значно «етизована», тобто етична проблематика мала перевагу у загальному обсязі філософських питань, що розроблялися у культурі. У тогочасній картині світу взагалі відсутні етично-нейтральні явища, все співвідноситься із загальним конфліктом добра і зла.

Объяснение: