Подумайте , зачем в замке сооружались такие моиные стены

Чтобы при осаде их не пробили тараном

1. Три причины распада Могулистана:

1) междоусобная борьба племенной знати,

2) войны с Тимуром, набеги ойратов,  

3) недовольство народа и связанная с этим откочёвка.

2. Три причины распада ханства Абулхаира:

1) постоянные междоусобицы,

2) недовольство народа политикой Абулхаира и связанная с этим откочёвка,

3) отсутствие прочных связей между отдельными частями государства.

3. Что общего в причинах распада Могулистана и ханства Абулхаира

1) постоянные междоусобицы,

2) недовольство народных масс постоянными поборами, гнётом и откочёвка в другие регионы.

4. Какое событие связано с внутриполитическими процессами ханства Абулхаира и Могулистана, к чему оно привело?

В ханстве Абулхаира шла беспрерывная междоусобная борьба за власть. Простой народ подвергался гнёту. Народ мечтал об избавлении от господства хана Абулхаира и стремился к вольной и мирной жизни. Султаны Керей и Жаныбек поддержали это стремление народа, и возглавив ряд недовольных племён, откочевали из ханства Абулхаира в Могулистан.

В Могулистане также не было политической стабильности. Его правитель хан Есен-Буга принял султанов Жаныбека и Керея и выделил им землю на берегах реки Чу. Таким образом Есен-Буга надеялся укрепить свою власть в государстве, охваченном междоусобными войнами, и  обеспечить безопасность границ своего государства, которое также подвергалось набегам ойратов, и сохранить его территориальную целостность.  

Эти события (откочёвка народа из ханства Абулхаира и желание хана Могулистана Есен-Буги укрепить свою власть за счёт поддержки султанов Жаныбека и Керея) привели к тому, что в 1465 году образовалось Казахское ханство.  

Відповідь:

Династичний період (1598–1605)

1598 р. – Смерть Федора, сина Івана IV, останнього представника правлячої в Московській державі династії Рюриковичів. На престол Земським собором був обраний Борис Годунов.

1601–1603 рр. – Московію вразили стихійні лиха, які спричинили неврожайні роки і великий голод. Серед більшості населення країни зростає невдоволення правлінням Бориса Годунова.

1603 р. – У Москві та інших містах поширюються чутки про чудесний порятунок царевича Дмитрія, сина Івана IV і законного спадкоємця престолу, який загинув у 1591 р. в Угличі. У Речі Посполитій з’явився чоловік, який стверджував, що він урятований царевич Дмитрій. У Москві його оголосили Лжедмитрієм, самозванцем.

Жовтень 1604 р. – Зібравши в Україні за підтримки польських магнатів військо з козаків-запорожців, Лжедмитрій перетнув кордон і рушив на Москву.

1605 р. – У Москві несподівано помер Борис Годунов (поширювалися чутки, що його отруїли).

Соціальний період (1605–1610)

20 червня 1605 р. – Лжедмитрій І безперешкодно і з тріумфом уступив у Москву, а через деякий час став царем.

Червень 1605 – травень 1606 рр. – Спроби нового царя здійснити реформи в напрямку наближення стилю життя Московії до традицій європейських країн. Зростання невдоволення московського боярства – прихильників старих звичаїв.

17 травня 1606 р. – У результаті повстання, організованого боярами, Лжедмитрія І було вбито. Новим царем бояри проголосили Василія Шуйського (1606–1610 рр.).

1606–1607рр. – Повстання козаків, дворян, селян, невдоволених політикою В. Шуйського, під керівництвом «воєводи царевича Дмитрія» Івана Болотнікова. Закінчилося поразкою.

1607 р. – У місті Стародуб з’явився чоловік, що проголосив себе царем Дмитрієм, який урятувався 17 травня 1606 р. від убивць у Москві. В історію ввійшов як Лжедмитрій I

1608 р. – Лжедмитрій II зі своїм військом підійшов до Москви, проте взяти її не зміг і став табором у селі Тушино. Початок протистояння боярського царя і самозванця.

1609 р. – Василій Шуйський, нездатний власними силами подолати Лжедмитрія II, уклав угоду про військову до зі шведським королем. Цей договір став приводом для короля Речі Посполитої Сигізмунда III, що ворогував зі шведами, розпочати відкриту інтервенцію до Московської держави.

24 червня 1610 р. – Польський великий гетьман С. Жолкевський біля селища Клушино вщент розбив утричі більше за кількістю московсько-шведське військо.

Національно-визвольний період (1610–1613)

Липень 1610 р. – Група московських бояр і дворян примусово позбавила престолу В. Шуйського. Влада перейшла до боярського уряду із семи осіб (так званої «Семибоярщини»). Запропонували польському королю обрати на московський престол його сина Володислава і впустили поляків до Москви.

Літо 1610 р. – Розлад сил прихильників Лжедмитрія II. Самозванець утік до Калуги і через деякий час був убитий змовниками.

Початок 1611 р. – На Рязанщині формується Перше народне ополчення. Виступали за звільнення країни від загарбників і обрання православного царя Московської держави. У результаті провалу походу на Москву ополчення розпалося.

Осінь 1611 р. – У Нижньому Новгороді за ініціативи земського старости К. Мініна і Д. Пожарського сформовано Друге народне ополчення.

Жовтень 1612 р. – Друге народне ополчення звільнило Москву від польських інтервентів.

Січень 1613 р. – Земський собор обрав новим московським царем 16-річного Михайла Федоровича Романова. Початок правління династії Романових (1613–1917 рр.).

Пояснення: