Что, возникшее в эту эпоху, существует и в наши дни?

В какую эпоху? Книга?

Практичне заняття . Особливості культурницького та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях

1. Вчені виділяють три такі етапи :

1) Перший етап (академічний) розпочався після втрати автономії і продовжувався до середини ХІХ ст. ; характеризується тим , що українці як етнос стали нікому не потрібні ; тепер українська культура стає об'єктом невеликого кола інтелегентів .

2) Другий етап (культурницький) продовжується до середини 90-х років ХІХ ст. ; характеризується тим , що українська інтелігенція вже здобула історичний і політичний досвід , почали формуватися перші окремі українські партії , національна самосвідомість проникає в маси .

3) Третій етап (політичний) переростає в масову боротьбу , з висуванням вимог , в першу чергу відновлення незалежності України .

2. Початок нац. відродження на західноукраїнських землях почалося 70-80 рр. XVIII ст.

3.• Початок 30-х років ХІХ ст. - виникнення гуртка "Р�ська трійця" ;

• Травень 1848 р. - заснування Головної руської ради ;

• Липень 1848 - березень 1849 - робота в австрійському парламенті , в якому вперше були представлені депутати від українців .

1. Культурницький етап

Здобутки :

1)виникнення перших на Зх. Україні просвітницьких , археографічних та видавничо-культурних організацій ;

2) поява підстав та можливостей для створення перших політичних партій в Зх. Україні ;

3) Нац. самосвідомість проникає до всіх верств суспільства (селяни , міщани та інтелегенція) .

Особливості :

Це був індивідуальний рух підавсрійських українців про національне самовизначення , який дуже тісно переплітався з ідеями підросійських українців , а , отже , мав спільні ідеї про об'єднання всієї соборної України .

Культурницький етап є менш радикальним , в порівнянні з наступним етапом , політичним .

2. Політичний етап

Здобутки :

1) тепер українці знають , що вони єдине ціле ; завершення формування самосвідомості українського народу ;

2) висування українською інтелігенцією вимоги про широкі права автономії або незалежність австрійській владі .

Особливості :

Цей етап є більш радикальним , ніж попередній , адже тепер на кін ставилося все : перемога і незалежність вільної України або поразка та іноземне ярмо .

Широке пропагування саме політичної боротьби , на противагу попереднім етапам .

ВИСНОВОК :

Отже , патріотична й просвітницька діяльність української інтелігенції глибоко сприяла вихованню національно-свідомих українців .

1) . Для Древнего Рима семья имела большое значение, и представляла собой важную ячейку общества. Судьба римлянина во многом зависела от того, в какой семье он родился, какой собственностью и статусом владеет его семья и какое воспитание он может получить. Во власти отца было наказывать и даже казнить членов семьи, но традиции Древнего Рима не предусматривали жестокость, скорее всего, отец должен был поступать справедливо и в строгости воспитывать своих детей. Обязанность матери семейства заключались в соблюдении нравственных устоев, она должна была следить за поведением всех членов семьи и их соблюдением римских обычаев. 2) . Каждый римлянин должен был быть настоящим гражданином. Служение республике являлось высшим долгом и достоинством римлянина. Римлянин был обязан беспрекословно следовать закону, уважать власть, защищать государство. "Я должен, следовательно, я могу" - таковым был девиз римских граждан. Считалось неприличным выставлять напоказ свое богатство. Даже богачи жили просто, ели из деревянной и глиняной посуды. Римская семья, нравы и религия 3) . Различия между религиозными представлениями патрициев и плебеев были весьма значительными. В обрядах, связанных с основанием города, в праздниках в честь древнейших римских божеств принимали участие только патриции. Ими же почитались такие абстрактные божества, как Честь, Верность, Победа, Согласие.У плебеев была своя триада богов плодородия: Церера, Либер и Либера. На Авентинском холме они почитали италийскую богиню Диану, священные рощи которой находились в местах их первоначального обитания — в землях Ариции, Тускуле, Анагнии, Тибуре. Ещё одним плебейским божеством была Фортуна, культ которой был засвидетельствован и за пределами Рима. Храм Фортуны в Риме, на Бычьем рынке, основал покровитель плебеев — шестой римский царь Сервий Туллий. В этом храме стояла деревянная статуя богини, что было нехарактерно для римско-италийской религии. Не допускаемые к культу патрицианских богов, к ауспициям (гаданиям) , без которых нельзя было начать какого-либо государственного дела, плебеи тем самым исключались из общественно-политической жизни. Только с уничтожением различий в религиозных верованиях патрициев и плебеев возникает настоящее Римское государство.