Какое блюдо было 1 на земле и кто его попробовал

Вроде бы это было яблоко, и его попробовала Ева.

ответ:Саксы-это племя населявшие Казахстан и Среднюю Азию.

Таблица:

1)Наименование:Галоково,Селище

Датировка:6-9 века ,Моловатовская археологическая культура.

Местонахождение:расположена На Западной окраине

2)Наименование:Невоселовская стоянка

Датировка:12-4 тыс д.н.э (до нашей эры) каменный век

Местонахождение:распаложен на правом берегу Велвы

3)Именование:Савиню,Могильник.

Датировка:Средневековье

Местонахождение:Расположен к северо-западу

4)Именование:Шляшино,Стоянка

Датировка:каменный век.

Местонахождение:расположен между деревнями Старое и новое Шляпино

Объяснение:

ответ:Наприкінці VII — початку VI ст. до н. е. Стародавні Афіни роздирало протистояння аристократії, що зосередила у своїх руках владу, а також більшу частину земель, і більшості населення, обтяженого боргами, через що багато хто потрапив в становище гектеморіїв, тобто найманих робітників, що обробляли землі знатних за шосту частину врожаю, тобто досить незначну частку. Багато хто за борги потрапив в особисту кабалу, дехто був проданий за кордон. Нарешті, у руках евпатридів знаходилися цілком і управління, і суд. Крім багатої знаті і приниженої маси бідняків, існував уже досить численний середній клас, створений новими економічними чинниками: торгівлею і промисловістю. Цей клас, разом з бідняками, був зацікавлений у реформах — і на нього мав спиратися Солон, так само як і на найрозсудливішу частину евпатридів. Соціальна ворожнеча погрожувала небезпечною боротьбою, результатом якої могла стати тиранія. За переказом, деякі переконували Солона прагнути до тиранії, але він відмовився, тому що «тиран гине сам і губить свій дім» — мотив відмови, дуже характерний для грецької моралі того часу.

Близько 594 до н. е. афіняни обрали Солона правителем і архонтом і надали йому повноваження на проведення політичних і економічних реформ (можливо, втім, що реформи Солона мали місце двадцятьма роками пізніше). Реформи були досить радикальні. Солон почав з сейсахфії: скасував борги, що забезпечувалися землею або особою боржника (дехто вважає, що були знищені усі взагалі борги, але це сумнівно), домігся звільнення тих, хто вже потрапив у рабство за борги, і заборонив надалі робити позики під заставу особистої свободи. Солон вжив заходів і до того, щоб повернути на батьківщину по можливості всіх, хто за борги був проданий за межі Аттики: їх викуповували, але на які кошти — невідомо. Сейсахфія розчистила ґрунт для подальших реформ. Сейсахфія була єдиною радикальною мірою Солона; у всій іншій реформаторській діяльності він виявляє схильність до «золотої середини», до помірності, до можливого примирення нових вимог зі збереженням старого. Законодавча діяльність Солона не обмежилася сейсахфією і реформою державного устрою: він реформував все афінське право, за винятком карного. Що стосується управління, Солон установив в Афінах тимократичну систему, зв'язавши права громадян на участь у виборах і участь у політичній діяльністю з їхнім доходом. Пентакосіомедімни (1-й клас), що мали річний дохід більше ніж 500 медимнів (52,5 літри) зерна, і вершники або «гіпії», «іпеї» (2-й клас), з річним доходом 300 — 500 медимнів зерна, могли засідати в Раді і посідати найбільш високі посади. Зевгіти або «двоконники» (3-й клас), річний дохід, яких становив 200 — 300 медимнів зерна, могли посісти нижчі посади і входити в Раду п'ятисот, у той час як найбідніші громадяни, або фети (4-й клас), дохід яких становив менше 150 медимнів зерна, могли брати участь тільки в Народних зборах. Рада також являла собою одне з нововведень Солона; члени Ради щорічно обиралися чотирма афінськими філами, по 100 чоловік від кожної філи. Солон створив і апеляційний суд — геліею, — що була фактично Народними зборами з кворумом у 6000 чоловік, де розглядалися оскарження вироків.

Объяснение: