Подготовьте рассказ о судьбе одного из европейских гуманистов(эразм , т. мор, ф. рабле , м.монтень)

Эразм родился в 1469 г., 28 октября, в г. Гауда неподалеку от Роттердама и был незаконнорожденным сыном священника. После обучения в местной начальной школе он продолжал получать образование в Нертогенбосхе, школе, созданной общиной «Братья общей жизни». Статус незаконнорожденного и особенности характера привели его к решению связать судьбу с монастырем. В 1492 г. он действительно принял сан священника в Августинском монастыре.

Блестящие интеллектуальные широкий круг познаний, превосходное владение латынью привлекли к себе внимание влиятельных людей, и благодаря этому Эразм Роттердамский смог покинуть монастырь к которому у него перестала лежать душа, работал секретарем у епископа Камбре. В 1495 г. покровитель направил его в Парижский университет для изучения богословия, и несколько лет он прожил во Франции. В 1499 г. предпринял поездку в Англию, читал в Оксфордском университете лекции.

Династичний період (1598–1605)

1) 1598 р. – Смерть Федора, сина Івана IV, останнього представника правлячої в Московській державі династії Рюриковичів. На престол Земським собором був обраний Борис Годунов.

2) 1601–1603 рр. – Московію вразили стихійні лиха, які спричинили неврожайні роки і великий голод. Серед більшості населення країни зростає невдоволення правлінням Бориса Годунова.

3) 1603 р. – У Москві та інших містах поширюються чутки про чудесний порятунок царевича Дмитрія, сина Івана IV і законного спадкоємця престолу, який загинув у 1591 р. в Угличі. У Речі Посполитій з’явився чоловік, який стверджував, що він урятований царевич Дмитрій. У Москві його оголосили Лжедмитрієм, самозванцем.

4) Жовтень 1604 р. – Зібравши в Україні за підтримки польських магнатів військо з козаків-запорожців, Лжедмитрій перетнув кордон і рушив на Москву.

5) 1605 р. – У Москві несподівано помер Борис Годунов (поширювалися чутки, що його отруїли).

Соціальний період (1605–1610)

1) 20 червня 1605 р. – Лжедмитрій І безперешкодно і з тріумфом уступив у Москву, а через деякий час став царем.

2) Червень 1605 – травень 1606 рр. – Спроби нового царя здійснити реформи в напрямку наближення стилю життя Московії до традицій європейських країн. Зростання невдоволення московського боярства – прихильників старих звичаїв.

3) 17 травня 1606 р. – У результаті повстання, організованого боярами, Лжедмитрія І було вбито. Новим царем бояри проголосили Василія Шуйського (1606–1610 рр.).

4) 1606–1607рр. – Повстання козаків, дворян, селян, невдоволених політикою В. Шуйського, під керівництвом «воєводи царевича Дмитрія» Івана Болотнікова. Закінчилося поразкою.

5) 1607 р. – У місті Стародуб з’явився чоловік, що проголосив себе царем Дмитрієм, який урятувався 17 травня 1606 р. від убивць у Москві. В історію ввійшов як Лжедмитрій I

6) 1608 р. – Лжедмитрій II зі своїм військом підійшов до Москви, проте взяти її не зміг і став табором у селі Тушино. Початок протистояння боярського царя і самозванця.

7) 1609 р. – Василій Шуйський, нездатний власними силами подолати Лжедмитрія II, уклав угоду про військову до зі шведським королем. Цей договір став приводом для короля Речі Посполитої Сигізмунда III, що ворогував зі шведами, розпочати відкриту інтервенцію до Московської держави.

8) 24 червня 1610 р. – Польський великий гетьман С. Жолкевський біля селища Клушино вщент розбив утричі більше за кількістю московсько-шведське військо.

Національно-визвольний період (1610–1613)

1) Липень 1610 р. – Група московських бояр і дворян примусово позбавила престолу В. Шуйського. Влада перейшла до боярського уряду із семи осіб (так званої «Семибоярщини»). Запропонували польському королю обрати на московський престол його сина Володислава і впустили поляків до Москви.

2) Літо 1610 р. – Розлад сил прихильників Лжедмитрія II. Самозванець утік до Калуги і через деякий час був убитий змовниками.

3) Початок 1611 р. – На Рязанщині формується Перше народне ополчення. Виступали за звільнення країни від загарбників і обрання православного царя Московської держави. У результаті провалу походу на Москву ополчення розпалося.

5) Осінь 1611 р. – У Нижньому Новгороді за ініціативи земського старости К. Мініна і Д. Пожарського сформовано Друге народне ополчення.

6) Жовтень 1612 р. – Друге народне ополчення звільнило Москву від польських інтервентів.

7) Січень 1613 р. – Земський собор обрав новим московським царем 16-річного Михайла Федоровича Романова. Початок правління династії Романових (1613–1917 рр.).

Объяснение:

По мнению историков, корни римской мифологии берут начало в примитивных мифах, связанных с обожествлением сил природы, семьи, происхождения общины и города. Влияние греческой мифологии на римскую сказалось позднее и берёт начало примерно в V—IV веке до н. э. Сложившийся пантеон богов, обширная литература и культура мифотворчества неизбежно воздействовала на представителей римской цивилизации, активно контактировавших с близлежащими греческими колониями.[1]

Римский автор III века до н. э. Ливий Андроник, который первым перевёл на латынь Одиссею, активно использует в своих текстах греческих «романизированных» богов. Со временем в римский пантеон попали греческие боги аналогов которых не было у римлян: Эскулап, Аполлон. Это было проявлением определённой открытости, терпимости и даже критического подхода к религии. В древнем Риме легко принимали в пантеон других божеств, стараясь таким образом привлечь на свою сторону как самих богов, так и поклонявшиеся им народы.[2]

Аид, или Гадес бог царства мёртвых Плутон, Орк, Диспатер

Амфитрита жена Посейдона (Нептуна) Салация

Аполлон бог света и покровитель искусств, бог врачевания Феб (Аполлон)

Арес бог войны Марс

Артемида богиня охоты, лесов Диана

Асканий персонаж мифов (сын Энея) Юл

Асклепий бог врачевания Эскулап

Атлас, или Атлант титан, эпоним океана и гор Атлант

Афина богиня мудрости и справедливой войны Минерва

Афродита богиня любви и красоты Венера

Борей бог северного ветра Аквилон

Геба богиня юности Ювента

Геката богиня лунного света, магии, колдовства Тривия

Гелиос титан солнца Сол

Гелос бог смеха Ризус

Гемера божество дня Диес

Гера царица богов, богиня семьи, семейных уз, женщин Юнона

Геракл герой мифов, сын Зевса (Юпитера) Геркулес

Гермес вестник богов, покровитель путников и торговцев Меркурий

Геспер сын Атланта или Астрея, божество вечерней звезды (Венеры) Веспер

Гестия богиня домашнего очага Веста

Гефест бог огня и кузнечного ремесла Вулкан

Гея богиня земли Теллус (Терра)

Панацея богиня здоровья Салюс

Гименей божество брака Талассий

Гипнос, Морфей Бог сна (сновидений) Сомн

Деметра богиня полей и плодородия Церера

Дидона персонаж мифов, основательница Карфагена Элисса

Дионис,Вакх бог винограда и виноделия Бахус,Либер

Зевс верховный бог, бог-громовержец Юпитер

Зефир бог западного ветра Фавоний

Илифия богиня родов Люцина

Ипполит герой, сын Тесея Вирбий

Кибела богиня-владычица гор, лесов, зверей Опа

Кора божество матери Земли Теллус

Кронос титан времени Сатурн

Лето титанида (дочь Кея и Фебы) Латона

Ливия нимфа, эпоним Ливии, а также сама эта страна Ливия

Лисса божество безумия Мания

Мегера, Немезида богиня мести Фурина

Мойры богини человеческой судьбы Парки

Музы покровительницы наук, поэзии и искусств Камены

Ника, Нике богиня победы Виктория

Нот бог южного ветра Австр

Нюкта божество ночи Нокс

Одиссей герой, главное действующее лицо «Одиссеи» Улисс

Осса олицетворение молвы, вестница Зевса Фама

Пан бог лесов, охотников и пастухов, всей природы, бог-сатир Фавн

Персефона богиня плодородия, жена Аида, дочь Деметры Прозерпина, Карне, Фуррин

Пистис богиня верности клятве Фидес

Плутос бог богатства Плутон

Полидевк герой, один из Диоскуров, брат-близнец Кастора Поллукс

Понт (мифология) бог-олицетворение Моря, самый первый водный бог Понтус

Посейдон бог морей, коней и землетрясений Нептун

Рея титанида, мать богов Опс (Опа)

Селена титанида луны Диана

Семела мать Диониса Стимула либо Либера

Силен божества лесов Сильван

Танатос бог смерти Морс

Тартар бог Зла, дух Ада и Разрушения, отец гигантов Тартаррус

Тихе, Тюхе, Тиха богиня случая и судьбы Фортуна

Уран бог неба, отец титанов, отец Сатурна (Кроноса) Целум

Фемида богиня правосудия Юстиция, Эквитас

Фосфор божество утренней звезды (Венеры) Люцифер

Хариты богини красоты и изящества Грации

Хлорида (нимфа), или Хлорис богиня цветов Флора

Эвр бог восточного ветра Вольтурн

Энио богиня неистовой войны Беллона

Эос богиня утренней зари Аврора

Эрида богиня раздора Дискордия

Эреб, Скотос олицетворение мрака Эребус

Эринии богини мщения Фурии

Эрот, Эрос бог любви Амур, Купидон

Эхо нимфа Мута, Тацита

Объяснение: