Рассказ об уничтожении коринфа от лица греческого жителя ​

походы викингов

норма́ннская тео́рия (нормани́зм) — направление в , развивающее концепцию того, что народ-племя русь происходит из скандинавии периода экспансии викингов, которых в западной европе называли норманнами.

сторонники норманизма относят норманнов (варягов скандинавского происхождения) к основателям первых государств восточных славян: новгородской, а затем киевской руси. фактически это следование концепции повести временных лет (начало xii века), дополненное идентификацией летописных варягов как говорящих на северогерманских языках, в том числе, скандинавов-норманнов. вокруг этнической принадлежности варягов разгорелись основные споры, временами усиливаемые политической идеологизацией.

в российской и советской норманизму противопоставляется антинорманизм, при этом обе концепции как отдельные и противостоящие друг другу существуют только в постсоветских странах.

прагнучи мати надійніший і більш передбачуваний, аніж полювання та збирання диких ягід чи грибів, спосіб добування харчів, люди спробували самі вирощувати потрібні їм рослини, розводити й відгодовувати тварин. вони помітили, що зерно, кинуте в землю, проростає. з рослини, що виросла, можна збирати такі самі зерна. люди навчилися обробляти землю так, щоб вона ставала придатною для посіву рослин. про те, у якому напрямку розвивалося збиральництво, свідчать численні рогові та кістяні мотики — знаряддя для розпушування ґрунту та викопування корінців, жнивні ножі (прообраз майбутніх серпів), призначені для зрізання колосків і пагонів, і терки, які застосовували, щоб перетирати зерна та плоди тощо

джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua