1. i (1) век до нашей эры начался в 100 году до н.э.? к какому веку он относится? какой год был следующим после него? 2. какой век шёл после ||| (3) века до н.э. или 20 год н.э.? на сколько лет раньше? 3. какой год был раньше: 40 год до н.э. или 20 год н.э.? на сколько лет раньше? 4. какой год был первым годом v (5) века до н.э.? какой год был последним в этом веке? 5. люди научились выплавлять медь 7 тысяч лет назад. в каком тысячелетии до нашей эры это было?

После 100 года 99 год ,2  3 век на 280 лет больше чем на 20 г до н э ,3    40 год был раньше,4    первым годом 5 века был 500год а последний 401год,5   вообщето люди научились выплавлять медь 9 тысяч лет назад девятое тысячилетие до нашей эры

Государственный герб Белорусской Советской Социалистической Республики представляет собой изображение в лучах восходящего солнца серпа и молота, окружённых венком, состоящим слева из ржаных колосьев, переплетённых клевером, и справа — из ржаных колосьев, переплетённых льном; внизу между обеими половинами венка находится часть земного шара. Обе половины венка перевиты красной лентой, на которой помещены надписи на белорусском и русском языках: «Пролетарии всех стран, соединяйтесь!», и ниже — «БССР». В верхней части герба — пятиконечная звезда.

Объяснение:

У Х-ХІ ст гається пожвавлення старих і поява нових міських центрів. Це було зумовлено вагомими економічними процесами, передусім розвитком сільського господарства. У цей період поширилося двопілля, збільшилося виробництво зернових і технічних культур, розвивалося садівництво, виноградарство, городництво, тваринництво. Надлишок сільськогосподарської продукції селяни почали обмінювати на вироби ремісників. Так виникли передумови для відокремлення ремесла від сільського господарства.

Водночас своє вміння вдосконалювали й сільські ремісники — гончарі, ковалі, теслі, ткачі, бондарі, шевці. Як вправні майстри, вони дедалі менше часу займалися сільським господарством, виконували роботу на замовлення, обмінювали власну продукцію, намагалися віднайти шляхи її реалізації. Тому ремісники йшли в такі місця, де можна було і продати свої вироби, і придбати необхідну для роботи сировину. Саме із сільських ремісників склалося первісне населення середньовічних міст, де ремесло набуло самостійного розвитку. У містах також осідали купці та селяни-втікачі.

Нові міста поступово виникали на руїнах античних поселень або на їхніх околицях, біля замків і фортець, монастирів і єпископських резиденцій, на перехрестях шляхів, біля перевалів, річкових переправ і мостів, на берегах, зручних для швартування суден. Міста розросталися швидко, однак украй нерівномірно. Спочатку вони з'явилися в Італії (Венеція, Генуя, Неаполь, Флоренція) та Франції (Арль, Марсель, Тулуза). Далі почали виникати міста па території Англії (Кембридж, Оксфорд), Німеччини (Вальдорф, Мюльгаузеи, Ттобінген), Нідерландів (Аррас, Брюгге, Гент). А найпізніше, упродовле ХІІ-ХІІІ ст., постали міста в скандинавських країнах, Ірландії, Угорщині, на території дунайських князівств.

Найбільше міст було в Італії та Фландрії. Чимало міст розросталося вздовж берегів Рейну і Дунаю.

Отже, наприкінці XV ст. всі західноєвропейські країни мали численні міські поселення, які були місцями жвавого товарного обміну з довколишніми селами.