1. яка подія стала "чорним днем ніімецької армії"? а. поразка на р. марна б. розгром у серпні 1918 16-ти німецьких дивізій в. підписання комп'єнського перемир'я 2. в якому році відбулася галицька битва? 3. яка країна-союзниця німеччини перша вийшла з війни? а. болгарія б. османська імперія в. австро-угорщина 4. на боці якого союзу в 1915 р вступила у війну в італію? 5. коли почалася революція в німеччині? 6. битва під капоретто а. призвела до виходу з війни італії б. завершилаь поразкою італійської армії в. сприяла вступу сша у першу світову війну г. врятувала росію від остаточної поразки 7. розташуйте у хронологічній послідовності події 1915-1916 р. а. битва під верденом б. брусилівський прорив г. наступ німецьких військ та їх союзників на східному фронті г. битва на соммі д. ютландський морський бій е. початок дарданелльської операції є. завершення окупації сербії ж. вступ у війну болгарії з. вступ у війну італії 8. наведіть не менше трьох прикладів антивоєнних виступів у воюючих державах 9. перерахуйте фонти першої світовой війни 10. охарактеризуйте основні особливості першої світової війни порівняно з війнами хviii-xx ст. 11. розкрийте причини поразки країн четверного союзу у першій світовій війні 12. як війна вплинула на внутрішнє становище воюючих країн? які країни виявились найменше підготовленими до війни?

1. б
2. 1914
3. а
4. Антанта
5. 4 листопада 1918
6. 1917 (?)
7. г(наступ), а, б, г (Сомма)
8. 31 травня - 1 червня 1916
9. Західний, Східний, Балканський, Кавказський, Італійський, На Близькому Сході, Африканський, Азійський
10. Массове використання новітніх технологій (кулемети, танки, літаки, дирижаблі, підводні човни), передова роль артилерії, підводна війна, окопна війна, піхота як "гарматне м'ясо"
11. Швидка втрата колоній Німеччини, програш війни на морі, провал плану Шліффена призвів до позиційної війни, вступ у війну США через агресивну політику Центральних держав, втрата Італії як союзника, зростання внутрішніх проблем, що призвели до революції в Німеччині.

Война за польское наследство

1733 -1735

Поводом послужили выборы короля на польский престол после смерти Августа II (1733).

По итогам войны укрепились международные позиции русского правительства и увеличилось его влияние на Польшу.

Русско-турецкая война

1735-1739

Вызвана возросшими противоречиями в связи с итогом Войны за польское наследство, а также с продолжавшимися походами крымских татар на южнорусские земли.

Россия оставляла за собой Азов, но обязывалась срыть все находящиеся в нём укрепления. Кроме того, ей запрещалось иметь флот на Чёрном море

Семилетняя война

1756-1762

Стремление России уберечь от Пруссии свои завоевания в Прибалтике.

Россия ничего не приобрела, но получила военный опыт.Объяснение:

Перші політичні партії, які утворені і діяли на території Наддніпрянської України, що перебувала під владою Російської імперії були:

1. Революційна українська партія /РУП/.

Виникла в 1900 р. в м. Харкові. Лідери-студенти: Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов.

Мета: самостійна соціалістична Україна.

З 1903 р. РУП офіційно відмовилась від програмового завдання – самостійності України, віддавши перевагу соціалістичним, соціально - економічним вимогам та боротьбі за автономію України в складі Російської федерації.

В 1904 р. – частина членів РУП приєдналась до Російської соціал-демократичної робітничої партії /РСДРП/ як крайова організація під назвою Українська соціал-демократична спілка /УСДС/ [Скоропис-Йолтуховський, Ткаченко, Мазуренко].

В 1905 р. – на ІІ з'їзді РУП була перейменована в Українську соціал-демократичну робітничу партію /УСДРП/.

2. Українська соціалістична партія /УСП/.

Виникла в 1900 р.

Лідери: Б. Ярошевський, М. Меленевський,- українці польської культури. Створена на взірець Польської соціалістичної партії /ПСП/.

Програмні засади: практично не було розбіжності з РУП, тому на деякий час УСП (червень - грудень 1903 р.) навіть об'єднувалась з РУП.

В 1904 р. – більшість членів УСП вступила в ПСП.

3. Українська народна (національна) партія /УНП/.

Оформилась в 1902 р. як виразно націоналістична опозиція РУП.

Лідери: М. Міхновський, О. Макаренко.

Мета: "єдина, нероздільна, самостійна, демократична Україна".

Головний програмний документ : "10 заповідей члена УНП".

4. Українська демократична партія /УДП/.

Виникла в 1904 р.

Лідери: Б. Грінченко, С. Єфремов, І. Стешенко, - молодші члени громади та Всеукраїнської Загальної Організації.

Мета: ліквідація російського абсолютизму, побудова конституційного ладу, автономія України, широкі демократичні перетворення.

В кінці 1904 р. в УДП стався розкол, група лівих діячів проголосила створення Української радикальної партії /УРП/, оскільки їх не задовольняло обмеження лише національно тницькою діяльністю УДП.

5. Українська радикальна партія /УРП/.

Виникла в кінці 1904 р.

Лідери: Б. Грінченко, С. Єфремов, М. Левицький, Ф. Матушевський.

Мета: соціалістичне перетворення майбутньої України та федеративні відносини з Росією.

Наприкінці 1905 р. після кількамісячного самостійного існування УРП об'єдналась з УДП, утворивши Українську демократично-радикальну партію /УДРП/.

6. Українська демократично-радикальна партія /УДРП/.

Виникла в кінці 1905 р. Проіснувала до 1908 р., до заснування на її базі непартійного Товариства українських поступовців /ТУП/.

Мета: ліберальні перетворення, знищення експлуатації людини людиною, соціалістичний лад, автономія всім націям на їх території, створення т". Брала участь у виданнях практично всіх україномовних часописів.

7. Українська соціал-демократична робітнича партія /УСДРП/.

Виникла в грудні 1905 р. шляхом перейменування РУП.

Лідери: С. Петлюра, В. Винниченко, Д. Донцов, М. Порш, А. Жук.

В основу програми УСДРП лягла Ерфрутська програма німецьких соціал-демократів 1891 р.: право кожної нації на культурне і політичне самовизначення; широке самоврядування. Були намагання об'єднати партію з РСДРП, але через теоретичні розбіжності цього не сталося.

8. Українська партія соціалістів-революціонерів /УПСР/.

Зародилась в 1903/1904 рр., коли з'явились перші гуртки українських есерів, які на початку 1906 р. об'єднались в УПСР. Але невдовзі партія була розгромлена, її формування завершилося у квітні 1917 р. на установчому з'їзді. На осінь 1917 р. наймасовіша партія – налічувала 75 тис. чол. УПСР опиралась на селянство та національну інтелігенцію.

Лідери: М. Ковалевський, П. Христюк, М. Грушевський.

Мета: "пристосувати соціалістичні ідеї до конкретних форм життя української демократії". Особливий наголос на аграрні перетворення, що забезпечило значний вплив в українському селі. Автономія України.

9. Українська партія соціалістів-федералістів /УПСФ/.

З 1907 р. по 1917 р. Українська демократично-радикальна партія, будучи складовою частиною ТУП, вела в основному культурологічну роботу. В червні 1917 р. на конференції УДРП перейменована в УПСФ.

Лідери: С. Єфремов, Д. Дорошенко, Ф. Матушевський, А. Ніковський.

Мета: соціалізм і федерація.

10. Українська демократично-хліборобська партія /УДХП/.

Подробнее - на -

Объяснение: