Что такое законченный парламентский режим?

Парламентский режим - это одна из форм государственного правления, когда высшим органом политической власти является парламент. Парламент в праве заниматься законодательной деятельностью, в праве воздействовать на политическую деятельность вообще, а также контролировать правительство и соблюдение законов

Цар володів абсолютною владою над народом. Сенат був слабкою ланкою, здатною здійснювати лише незначні адміністративні повноваження. Так що Римом управляв фактично абсолютний монарх. Основна функція Сенату полягала у здійсненні його побажань.  

Верховна влада держави була покладена на царя, який мав наступні повноваження:

- Виконавча влада

- Головний суддя

- Головний законодавець

Замість царя і для попередження деспотизму новий уряд обрав консулів, двох за кількістю. Ці особи не були обрані населенням, а були призначені всенародним зібранням. Кожен консул відбував однорічний, непослідовний термін, хоча міг відбувати другий чи третій термін пізніше. Як політичні, так і військові глави держав, консули мали верховну виконавчу владу, командуючи армією, головуючи в Сенаті та пропонуючи законодавство; однак, як гарантія, кожен консул мав можливість накласти вето на рішення іншого. Як символ своєї влади, вони носили традиційну вовняну тогу з фіолетовим обрамленням, сиділи на спеціальному кріслі. В них було щонайменше шість спеціальних помічників. Після закінчення однорічного терміну вони притягувались до відповідальності перед народними зборами за будь-які прийняті рішення або вжиті дії. Багато консулів розширяли свої повноваження, стававши проконсулами, губернаторами однієї з багатьох римських провінцій. Спочатку, посада консула була відкрита лише для патриціїв; плебеї отримали право на неї у 367 р. до н.е. Законодавчо у 342 р. до н.е. було передбачено, що один з двох консулів повинен бути плебеєм. До відомих постатей, які служили консулами, належать Юлій Цезар, Марк Красс, Помпей та Марк Антоній.

Объяснение:

Таран-тяжелое бревно,подвешенное на кожанных ремнях к деревянной раме. Им можно было сломать толстую стену
Глинянные книги-их собирал последний Ассирийский царь Ашурбанапал. В них хранились ассирийские и вавилонские мифы,восхваления богов,молитвы и заклинания.
1)Железо встречалось чаще чем медь и стоила дешевле,оно тверже бронзы
2)Железные оружия,таран,конница,кожаные мешки
3)Ассирийуы считали себя самыми главными и делали что хотели
4)О Ассирийских и вавилонских мифах,восхвалениях богов,молитвах и заклинанияз. Библиотека не поглибла потому,что книги были сделаны из глины,а глин как известно от огня только твердеет.