Заполните таблицу международные коныеренции глав правительств сша и великобритании

28 ноября - 1 декабря 1943г. - Тегеранская конференция глав правительств СССР, Великобритании и США
(И. Сталин, У. Черчилль, Ф. Рузвельт)
4 - 11 февраля 1945г. - Крымская (Ялтинская) конференция глав правительств СССР, Великобритании и США (И. В. Сталин, У. Черчилль, Ф. Д. Рузвельт) .
17 июля - 2 августа 1945г. - Берлинская (Потсдамская) конференция глав правительств СССР, Великобритании и США.
(Сталин, Черчилль и К. Эттли, Г. Трумэн)
По принятым решениям много писать, но кратко:
Тегеран - решение об открытии 2-го фпонта
Ялта - согласование военных планов, принятие решения об образовании ООН, об учреждении зон оккупации Германии, о взыскании репапаций, о границах Польши и др.
Потсдам -послевоенное переустройство Германии и сохранение его как единого гос-ва, демилитаризация и дефашизация, репарации, передача СССР г. Кёниксберг с прилегающим районом, польско-германская граница, переселение немцев из Чехословакии, Польши иВенгрии, о наказании воен. преступников и др.

ответ:

Електричні явища були відомі ще в давнину, давнім грекам, фінікійцям, жителям Межиріччя. Те, що при натиранні бурштин отримує властивість притягати до себе легкі предмети, описував в 600-х роках до н.е. Фалес Мілетський. Фалес, однак, не відрізняв електрики від магнетизму, вважаючи це одним явищем, от тільки бурштин отримує таку дивну властивість при терті, а в магнетита вона постійна.

Новий крок у вивченні електричних явищ здійснив у 1600 році англійський лікар Вільям Ґілберт. Провівши дослідження електричних і магнітних явищ, він оприлюднив книгу, в якій зробив висновок, що властивості постійного магніта і здатність натертого бурштину притягати предмети — безумовно різні явища. Ґілберт почав застосовувати латинське слово electricus — бурштиноподібний, для опису такої властивості. У своїй книзі Ґілберт також прийшов до висновку, що Земля є магнітом, і саме тому стрілка компаса вказує на полюс.

У середині 17-го століття Отто фон Ґеріке винайшов електростатичний генератор.

Експерименти Стівена Ґрея показали, що електрику можна передавати на віддаль (до 800 футів) за допомогою провідників (зволожених ниток), якщо уникати контакту із землею і використовувати ізоляцію. Так почалися дослідження струмів і були закладені основи поділу матеріалів на провідники й діелектрики.

Шарль Дюфе відкрив два різні типи електрики, назвавши їх «скляним» і «смолистим» (тепер їх називають додатніми й від'ємними зарядами), показавши, що однойменні заряди відштовхуються, а різнойменні притягаються. Дю Фе також поділив речовини на провідники й ізолятори, називаючи їх «електриками» і «неелектриками».

Досліди Бенджаміна Франкліна, проведені в 1752 році, продемонстрували, що блискавка має електричну природу. Проводив дослідження електрики в 18 ст.

У 1791 році Луїджі Гальвані оприлюднив відкриття біоелектрики. 1800 року Алессандро Вольта побудував першу батарею — вольтів стовп. Новий тип джерела струму був набагато надійнішим, ніж електростатичні генератори, що використовувалися до того. В 1820 році Андре-Марі Ампер відкрив зв'язок між електрикою і магнетизмом. В 1821 році Майкл Фарадей вигадав електричний двигун, а в 1827 — Георг Ом встановив математичний закон, що описує струм в електричному колі.

Важко перечислити всі наукові відкриття в області вивчення електричних явищ у першій половині 19-го століття. Відкриття електромагнітної індукції Фарадеєм у 1831 році відкрило шлях до виробництва і використання електричної енергії у великих масштабах, і кінець 19-го століття став епохою численних винаходів в області електротехніки. До кінця століття зусиллями таких видатних вчених, як Нікола Тесла, Томас Алва Едісон, Вернер фон Сіменс, лорд Кельвін, Галілео Ферраріс та багатьох інших, електрика перетворилася з наукової цікавинки на провідну силу другої промислової революції.

ответ:Ледовое побоище

И вновь он действовал решительно и без всякого промедления. В том же году Александр взял крепость Копорье. Немцев частью пленил, а частью отпустил домой, изменников же эстонцев и вожан повесил. На следующий год с новгородцами и суздальской дружиной своего брата Андрея Александр двинулся к Пскову. Город был взят без особого труда; немцы, бывшие в городе, перебиты или отосланы в качестве военной добычи в Новгород. Развивая успех, русские войска вступили в Эстонию. Однако в первом же столкновении с рыцарями сторожевой отряд Александра потерпел поражение. Один из воевод, Домаш Твердиславич, был убит, многие взяты в плен, а уцелевшие бежали в полк к князю. Русским пришлось отступить. 5 апреля 1242 года на льду Чудского озера (на Узмени, у Вороньего камня) произошла битва, вошедшая в историю как Ледовое побоище. Немцы и эстонцы, двигавшиеся клином (по-русски, свиньей), пробили передовой полк русских, но затем были окружены и полностью разбиты. И гнались за ними, избивая, семь верст по льду, свидетельствует летописец.

Битва со шведами на Неве

Это было первое по-настоящему серьезное испытание для молодого новгородского князя. И Александр с честью выдержал его, проявив качества не только прирожденного полководца, но и государственного мужа. Именно тогда, при получении известия о вторжении, и прозвучали его ставшие знаменитыми слова: Не в силе Бог, но в правде!

Собрав небольшую дружину, Александр не стал дожидаться помощи от отца и выступил в поход. По пути он соединился с ладожанами и 15 июля внезапно напал на шведский лагерь. Битва закончилась полной победой русских. Новгородская летопись сообщает об огромных потерях со стороны противника: И пало их многое множество; наполнили два корабля телами лучших мужей и пустили впереди себя по морю, а для прочих выкопали яму и побросали туда без числа. Русские, по свидетельству той же летописи, потеряли всего 20 человек. Эта победа принесла громкую славу двадцатилетнему князю. Именно в ее честь он и получил почетное прозвище Невский.