Используя атлас определите какие государства граничили с россией в начале xvii в подпишите их названия

В 17-ом веке Российская империя граничила с Финляндией,Эстонией,Карелами,Ливонским орденом,Речью Посполитой, Великим княжеством Литовским, Белой Русью,Польшей,Запорожьем,Украиной,Крымским ханством, потом по Каспию и Ногайским орденом.

Крестьянская война 1773—1775 годов (пугачёвщина, пугачёвское восстание, пугачёвский бунт) — восстание яицких казаков, переросшее в полномасштабную крестьянскую войну под предводительством е. и. пугачёва. предпосылками восстания стало обострение отношений власти и казачества после ликвидации привилегий казаков в 1771 и ухудшение жизни казачьей "голытьбы" по сравнению со "старшинами". усилилась личная зависимость крестьян от помещиков, выросли государственные налоги (почтовые, ямские) , вызванные процессом развития рынка и необходимостью пополнения казны в условиях -турецкой войны 1768-1774. социально-психологическая обстановка в стране была накалена крестьян на то, что вслед за "освобождением дворян" (манифест 1762 о даровании вольности и свободы всему российскому дворянству) последует и "манифест о вольности крестьянской". ходили слухи, что царь петр iii подготовил его, но "злые приспешники" скрыли его и устроили покушение на жизнь императора. территория, охваченная восстанием, включала оренбургский край, урал, приуралье, западную сибирь, среднее и нижнее поволжье, что позволяет считать его крестьянской войной. среди восставших, помимо , были калмыки, башкиры, татары, чуваши и другие народности заволжского края. социальный состав около 100 тыс. повстанцев — крестьяне, трудовые слои казачества, частично городская беднота и рабочие мануфактур. основное ядро восстания — яицкие казаки и примкнувшие к ним крестьяне, горожане, недовольные усилением налогового гнета, а также работный люд, обеспечивавший повстанцев артиллерией. лозунги восставших вначале ограничивались возвращением привилегий казачеству, но по мере роста движения и включения в него крестьян и работных людей появились требования освобождения крестьян от крепостной неволи, от поборов и податей, передача им земли. ни в одном из документов восставших не ставилось изменить формы государственной власти (монархии) ; повстанцы рассчитывали "извести возмутителей империи и разорителей крестьян" (дворян) и посадить при этом на трон "хорошего царя". причины поражения восстания, кроме его слабой организованности, недостаточности и устарелости вооружения, отсутствия ясных целей и конструктивной программы восстания, таились в его разбойном характере, жестокость восставших вызывала негодование в обществе. пугачеву было суждено потерпеть поражение и потому, что государственный механизм работал достаточно слаженно, и екатерине ii удалось быстро мобилизовать необходимые ресурсы для подавления восстания. крестьянская война не к каким-либо изменениям социального положения крестьянства, не облегчила его жизнь. напротив, свои выводы сделало правительство: в 1775 в стране была проведена новая губернская реформа, увеличившая количество губерний. автономия казачьих войск была ликвидирована раз и навсегда. река яик переименована в урал. но страх новой "пугачевщины" заставил образованное общество обсуждать пути решения "крестьянского вопроса", что подтолкнуло дворянство впоследствии смягчить, а затем и отменить крепостное право в 1861.

Розселення тісно пов'язане з міграціями. Основні види міграцій — зовнішні й внутрішні. Останні, у свою чергу, поділяються на міжрайонні міграції та міграції між містом і селом. Зовнішньою називається міграція населення між країнами. Люди, які виїздять з країни, називаються емігрантами, а які приїздять — іммігрантами.

У зовнішніх міграціях Україна в другій половині 90-х років мала від'ємне сальдо. З точки зору статистики, міграційні процеси не завжди раціональні для нашої країни: освітній рівень тих, хто прибуває в Україну, значно нижчий від освітнього рівня тих, хто вибуває з неї. За всіма показниками погіршується якісний склад населення України.

З внутрішньої міграції найбільшу цікавість становить переселення з села до міста, що становить основу урбанізації. Урбанізацією називається збільшення питомої ваги міського населення й зростання соціально-економічної ролі міст, їх розвиток в загальній системі.

Для світового суспільства в останні три століття характерною особливістю є процес інтенсивного посилення міграційних процесів, швидка урбанізація. Згідно з прогнозами, у 2025 р. частка міського населення в світі становитиме 60 %. В Україні за 1940—1992 рр. частка міських жителів зросла майже в 3 рази. Зараз в Україні показник урбанізації становить 67,2 %.

Зростання міст і підвищення їх ролі визначає процес урбанізації (Донбас, Луганська обл., Дніпропетровська обл. — найвищий рівень урбанізації). Найвищий відсоток міського населення в Україні — у Донецькій (90 %), Дніпропетровській (84 %), Луганській (87 %) та Харківській (79 %) областях. Найнижчий — у Чернівецькій, Тернопільській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (39 — 44 %). Міське населення більш зосереджене у промислових районах Донбасу й Придніпров'я. Західні регіони України недостатньо урбанізовані. Процес урбанізації створює міські агломерації.

Приклади міських агломерацій в Україні:

Моноцентричні — Київська, Харківська, Львівська, Одеська.;

Біцентричні — Дніпропетровсько-Дніпродзержинська, Донецько-Макіївська, Горлівсько-Єнакієвська;.

Поліцентричні — формуються на Донбасі.

Є області де сільське населення переважає над міським:

Тернопільська;

Вінницька;

Чернівецька;

Івано-Франківська;

Закарпатська.

У багатьох країнах світу на базі великих міст формуються великі міські агломерації із багатомільйонним населенням. Такі агломерації, як Нью-Йоркська, Токійська, Лондонська, за чисельністю населення і економічним потенціалом переважають багато держав світу. Але ще більші за розмірами мегаполіси — великі урбанізовані райони, які утворюються в індустріальних країнах. Чисельність мегаполісу Токайдо (в Японії) — більше 50 млн. осіб; Північно-Східного мегаполісу у США — більше 40 млн. осіб і т. д.

Объяснение: