Сочинение про египедского земледельца

В Древнем Египте жизнь была трудной. Там люди жили намного меньше чем современный человек потому, что там люди очень сильно трудились день от о дня . Земледельцы каждый день вставали в 5.00 утра. Они шли на работу собирать пшеницу для того, что-бы прокормить себя и семью. Если это- Суббота то к 6 до 17.00 человек должен принести пожертвования фараону для того, что бы фараон отдал жертвы ( тоесть пшеницу) покровителю всех Егептян богу РА. После тежёлого дня в 18.00 он возвращается домой прокармливает семью. Где-то в 19.00 верующее люди начинают поклонятся богу Ра. Потом он прокармливает скот. Только к позднему вечеру в 22.00 обычный земледелец ложиться спать.

Ійський парламент, вперше скликаний у 1265 p., протягом кількох сторіч був найефективнішою станово-представницькою установою середньовічної європи. як відомо, уже в xiv ст. королівська влада в ії не мала права встановлювати нові податки та збирати раніше встановлені без згоди парламенту. останній з кожним роком ставав усе більш впливовою політичною установою. у нього була своя соціальна база, яка з ростом міст та первісною капіталізацією сільського господарства тільки розширювалася і міцніла. але ія також пройшла у своєму розвитку через етап абсолютної монархії. що ж дозволило зміцнитися королівській владі і, відповідно, що примусило парламент на якийсь час відмовитися від колишніх політичних амбіцій? у 1380 р. в зв'язку з столітньою війною, яку ія вела на той час з францією, було введено подушний податок на військові потреби. податок збирався чиновниками настільки насильно і брутально, що це викликало повстання під проводом уота тайлера. міська біднота лондона відкрила ворота міста повсталим селянам. тайлер від імені свого війська висунув королю такі вимоги: остаточне звільнення усіх селян, скасуванню панщини із заміною и невеликим грошовим внеском, надання селянам права вільної торгівлі продуктами своєї праці. і хоча тайлера було підступно вбито, феодали переконалися в необхідності міцної королівської влади як гаранта їх становища в суспільстві. аналогічний урок знать отримала у 1450 р. під час повстання джека кеда. знать, церква, багаті міщани шукали порятунку у міцній королівській владі.

В X – XI на обоих берегах Нижнего Днепра жили кочевые племена печенегов. Печенеги совершали молниеносные набеги на землю русскую. Грабя и убивая местное население. Для защиты от кочующих печенегов русские князья строили цепь обонительных сооружений: города- крепости, глубокие валы и прочие. Первые такие цепи во круг Киева появились при правление князя Олега.

В 969 году печенеги воспользовавшиеся отсутсвием Святослава его дружины осадили Киев. Во главе печенежского войска стоял князь Куря. Мать Святослава Ольга, в отсутствии сына, сама организовала оборону города. Киев был в тяжелом положении. Печенеги не пускали в город караваны с провиантом и водой, не хватало в Киеве и защитников, ослажняло положение установившаяся жара. Не смотря на непростое положение, Ольге удалось не сдавать город до прихода князя Святослава. Святослав в пух и прах разбил печенегов и город. Через три года после возвращения из похода против Византии Святослав был убит печенегами в районе Днепра.