Какое положение азии? 1)на каком континенте находится (азия) 2)какие реки, озера, моря находятся на её территории? какие океаны азию омывают? 3)какие государства или города граничат с азией или распологаются рядом? 4)легко ли было добраться до азии по воде, по суше?

Азия находится на континенте именуемом Евразия.Ее омывают Тихий, Индийский и Северо-Ледовитый океаны. юго-западе - моря Атлантического  океана (Средиземное, Эгейское, Мраморное, Чёрное и АзовсНа территории Азии находятся десятки морей и озер одни из которых: каспийское море, Байкал, Аральское море, Иссык-Куль, Хубсугул, Мёртвое море, Ван, Резайе, Телецкое озеро.Крупнейшие реки Азии: Обь, Иртыш (приток Оби), Енисей и Ангара (приток Енисея), Лена, Колыма, Индигирка, Хатанга - на севере и северо-востоке континента Евразия; Амур - не востоке; Янцзы (Чанцзян) и Хуанхэ - на юго-востоке; Меконг (Ланьцанцзян),Салуин, Иравади - на юге; Ганг и Брахмапутра (приток Ганга) на юго-востоке полуострова Индостан (юг Евразии), Инд - на юго-западе полуострова Индостан; Тигр и Евфрат - на юго-западе, Амударья (и приток Пяндж) и Сырдарья (с притоком Нарын), впадающие в Аральское море
Берингов пролив отделяет Азию от Северной Америки. Суэцкий канал  и Красное море отделяют Азию от Африки. Граница между Азией и Европой  условна и проходит по восточной стороне Уральских гор и по рекам Кума и Маныч, по Каспийскому, Азовскому, Черному, Мраморному морям, проливу Босфор и Дарданеллы.

Середньовіччя охоплювало приблизно 5-15 століття і часто розглядається як важливий етап у розвитку цивілізації. Хоча це був складний і різноманітний період зі значними варіаціями в різних регіонах і періодах часу, кілька ключових аспектів підкреслюють його значення в розвитку людського суспільства.

    Збереження та передача знань: Середньовіччя стало свідком збереження та передачі класичних знань давньогрецької та римської цивілізацій. Монастирські установи відігравали вирішальну роль у копіюванні та збереженні стародавніх текстів, зберігаючи знання, які інакше були б втрачені. Ченці та вчені ретельно переписували та перекладали твори з різних галузей, зокрема філософії, науки та літератури, закладаючи таким чином основу для майбутнього інтелектуального прогресу.

    Розвиток феодалізму. Феодалізм виник як домінуюча соціальна, політична та економічна система протягом середньовіччя. Він приніс стабільність і порядок у роздроблені суспільства, встановивши ієрархічну структуру, засновану на обміні землею на військову службу. Хоча феодалізм мав свої недоліки, такі як обмежена соціальна мобільність і нерівність, він забезпечив основу для управління та підтримки місцевої економіки, сприяючи формуванню більш централізованих держав у пізніші періоди.

    Культурний і мистецький розквіт: Незважаючи на виклики епохи, Середньовіччя стало свідком видатних культурних і мистецьких досягнень. Романський і готичний стилі в архітектурі породили чудові собори та замки, які демонстрували велич і благочестя того часу. Література, зокрема такі епічні поеми, як «Пісня про Роланда» та «Божественна комедія» Данте Аліг’єрі, процвітала, відображаючи цінності, вірування та суспільні норми того періоду. Ілюміновані рукописи та складні витвори мистецтва в релігійному та світському контекстах ще більше втілювали мистецьку винахідливість того часу.

    Технологічний прогрес: середні віки стали свідками значних технічних досягнень, які вплинули на різні аспекти життя. Такі інновації, як запровадження важкого плуга, кінського хомута та трипільної сівозміни, підвищили продуктивність сільського господарства, що призвело до зростання населення та урбанізації. Розвиток водяних і вітряних млинів посилив млинарство та промислове виробництво. Досягнення в архітектурі, такі як стрілчасті арки та ребристі склепіння, дозволили будувати вищі та більші будівлі.

    Релігійні та інтелектуальні рухи: середні віки стали свідками домінування християнства як центральної релігійної та інтелектуальної сили. Католицька церква відіграла ключову роль у формуванні релігійних переконань, забезпеченні соціальної згуртованості та створенні навчальних закладів. Підйом схоластики призвів до посилення акценту на розумі та логіці в богословських і філософських дискусіях, що проклало шлях до Відродження та наукової революції.

Хоча середні віки мали певну частку викликів, включаючи політичні заворушення, війни та спалахи хвороб, як-от Чорна смерть, це був важливий етап у розвитку цивілізації. Цей період заклав основу для наступних історичних епох, зробивши внесок у Відродження, Просвітництво та сучасний світ, у якому ми живемо сьогодні. Він служив мостом між античністю та раннім Новим часом, зберігаючи та передаючи знання, сприяючи культурним і мистецьким досягненням і закладаючи основу для соціальних, політичних та інтелектуальних перетворень.

Датою розколу Римської імперії вважається 395 рік, коли імператор Теодозій I підписав акт, яким формально розділив імперію на Західну та Східну Римські імперії.

Раби поповнювали табір вождя Аларіха, візантійського воєначальника готів, з декількох причин. Перш за все, готські воїни, які були військовими підданцями Аларіха, полюбляли використовувати рабів як робочу силу для виконання різноманітних завдань, таких як будівництво оборонних споруд, сільськогосподарські роботи та обслуговування військових потреб.

Крім того, рабство було поширеним явищем в Римській імперії того часу, і підчас війн та вторгнень, таких як готська війна Аларіха, багато людей ставали рабами, які здебільшого використовувалися для праці та виконання різних службових обов'язків. Рабство було вигідним для воєначальників, так як раби забезпечували їх потреби і зростаючу владу.

Отже, раби поповнювали табір вождя Аларіха як ресурс для виконання різних робіт та для задоволення потреб воєначальника та його війська.