"приключения мальчика" - краткое содержание (самое главное) в 8 предложениях!

Час від часу в країні відбуваються гучні ідеологічні кампанії з приводу вивчення праць Конфуція. Ще у XX ст. тут масовими накладами друкувались цитати, витяги з його вчення, а люди змушені були заучувати їх напам'ять у свій вільний час, як індивідуально, так і колективно. Відбувалось це переважно у важкі для Китаю часи, коли боротьба за владу в країні набувала гострої форми і серед народу зростало соціальне незадоволення. Знання вчення Конфуція у Китаї було найбільш поширеним і довготривалим культом, об'єктом поклоніння і шанування багатомільйонного населення країни, для якого Конфуцій був пророком-посередником між божествами і людьми.

Своє вчення Конфуцій розробляв у період розбрату, розрухи, міжусобної війни і жорстокої кланової боротьби за владу в центрі країни та на її периферії. Такому соціальному хаосу філософ намагався протиставити моральні ідеї, принципи і норми. Для цього він звернувся до давніх традицій. Культи духів і предків — головні у конфуціанстві. Гаслом мислителя було повернення своїм сучасникам давно забутих ними традицій. Філософ неодноразово повторював, що немає потреби у створенні чогось нового, необхідно лише передавати нащадкам забуті настанови великих мудреців минулого, оскільки з їх втратою "золоті часи" у житті людей залишилися далеко позаду. Щоб повернути їх, тобто забезпечити людині щасливе й гідне життя, слід сприйняти погляди своїх наставників і діяти згідно з їхнім вченням. Головне тут — так зване "золоте правило моралі": "Не роби людині того, чого не бажаєш собі". Тоді, був переконаний Конфуцій, зникне ненависть у державі, припиниться розлад у сім'ї.

Объяснение:

 Начало XX в. - особый период в истории казахской литературы. Складывается современный литературный казахский язык, появляются новые стилистические формы, казахские писатели осваивают новые жанры.. Один из выдающихся деятелей литературы начала XX в. - Ахмет Байтурсын. Его перу принадлежит также ряд статей о казахском языке, где он выступает за чистоту языка, освобождение его от русских и татарских слов.его можно назвать основателем казахского языкознания. Крупное явление казахской литературы начала XX в. - Мыржакып Дулатулы,известен как поэт и прозаик, он автор нескольких поэтических сборников. Он был неустанным новатором и реформатором казахского литературного языка.Особое место в казахской поэзии занимает творчество Магжана Жумабая. С его именем связано внедрение новых поэтических форм в казахское стихосложение.В начале XX в. начинается творческий путь талантливого казахского прозаика и драматурга Жусипбека Аймауытулы.Основные произведения созданы им в советское время. след в казахской литературе оставил талантливый писатель и журналист Мухамеджан Сералыулы.Однако главной была не литературная, а журналистская его деятельность. К началу XX в. относится творчество Спандияра Кобеева.Его творческий путь начался с перевода произведений русских писателей. Изданный им роман "Калым", явился значительным событием в истории казахской литературы. Одной из видных фигур казахской литературы начала XX в. был Султанмахмуд Торайгыров, печатает первые стихи и рассказы, тяготевшие в основном к теме социального неравенства.

 Большое развитие получает в начале XX в. философско-этическая литература, виднейшими представителями которой были Шакарим Куцайбердыулы, Мухаммед Салим Кашимов, Машгур-Жусуп Копейулы. В целом начало XX в. стало периодом особого расцвета казахской письменной литературы, впитавшей в себя лучшие черты казахской, восточной и европейской литературы. В это время закладываются основы современной казахской литературы, окончательно складывается литературный язык.