Система виховання у Давньому Римі склалася в VI- І ст. до н. е. Соціально-класове розшарування населення країни (рабовласники, вільне привілейоване населення - патриції та вершники, бідне населення - плебеї) позначилося й на системі виховання: для дітей бідноти тут існували елементарні приватні й платні школи (читання, письмо, лічба); для дітей привілейованих верств - граматичні школи, в яких вони вивчали граматику, латинську і грецьку мови, риторику, елементи історії та літератури. У школах обох типів навчалися тільки хлопчики. В останні століття республіканського Риму діяли школи риторів, у яких діти знаті готувалися до державної діяльності, вивчали риторику, філософію, правознавство, грецьку мову, математику, музику. Навчання в школах було платним.
Греція:
У Давній Греції, яку утворювали невеликі рабовласницькі міста-держави, найоригінальніші системи виховання існували в Спарті - головному місті Лаконії, і в Афінах - головному місті Аттіки, які виховували дітей заможного повноправного населення в дусі зневажливого ставлення до фізичної праці й до людей праці (неповноправного населення і рабів).
У Спарті виховання мало військово-фізичний характер. Його головним завданням була підготовка мужнього, фізично розвиненого, здорового, загартованого й витривалого воїна - захисника земельної аристократії. Виховання було державним і суворо контролювалося з перших днів народження дитини: новонароджених оглядали у спеціальному місці (лесха) і повертали батькам лише здорових дітей. З семи років хлопчиків, які до цього жили вдома, віддавали у державні навчально-виховні заклади (агели), в яких вони перебували до 18 років під наглядом вихователів-педономів. В агелах вихованців привчали зносити голод, холод і спеку. Вони спали на земляній підлозі, отримували на рік тільки один плащ, погано харчувалися. Майже весь час їх тренували зі стрибків, бігу, метання списа та диска, боротьби, а на дозвіллі вони розважалися військовими іграми, вчилися співати і грати на музичних інструментах. Вихованці брали участь у нічних облавах на рабів (криптіях). З 15-річного віку юнаки мали право носити зброю і брали участь у криптіях. Кожен рік навчання завершувався публічними випробуваннями - агонами.
petrova-kate3
04.04.2021
Революция 1848 г. во франции. 1830 г. июль.1) либеральная буржуазия сажает на трон графа орлеанского 2) конституция “хартия 1830”: а) мелкая буржуазия и часть средней буржуазии лишилась избирательных прав; б) власть оказалась в руках финансовой аристократии (банкиры, биржевые короли, владельцы угольных железнодорожных рудников, лесов, земель). - к концу 1847 г. сложилась революционная ситуация: а) усиление эксплуатации; б) неурожаи; в) в 1847 г. - кризис; недовольство “царством банкиров”. - 24 февраля 1848 г. луи-филипп бежал в и отрекся от престола в пользу внука графа парижского.- депутаты законодательного корпуса избрали временное правительствобуржуазные республиканцы (крупный буржуа); мелкобуржуазные демократы (мелкие и средние буржуа); социалисты (трудовой народ).- 25 февраля 1848 г. провозглашена ii республика.- политика временного правительства: введен декрет о всеобщем избирательном праве (мужчины с 21 года); сокращен рабочий день с 12 до 16 часов; введены новые налоги на трудящихся (повысить на год все прямые налоги с крестьян на 45% - каждый франк налога увеличивается на 45 сантимов. это вызвало волну ненависти к республике. 23 апреля 1848 г. - выборы в учредительное собрание: рабочих - всего 18 мест,буржуазная республика - ок.500 мест (финансовая аристократия),мелкобуржуазные демократы - менее 100 мест,орлеанисты и легитимисты - остальные места. - деятельность учредительного собрания: 1) заменило временное правительство - исполнительной комиссией; 2) отвергло предложение о создании министерства труда; 3) безучастно отнеслось к судьбе польских борцов за свободу (весной 1848 г.)4) это послужило поводом демонстрации (15 мая) трудящихся, которая была разогнана; 5) все холостые рабочие (18-25 лет) должны вступить в армию. часть рабочих (общественных работ - национальных мастерских, созданных временным правительством) должны быть отправлены в провинции на земляные работы.6) 23 июня вспыхнуло в париже вооруженное восстание, но через 4 дня оно было подавлено (ковеньяка). всего было убито 11 тыс.повстанцев, более 3,5 тыс. - на каторгу и в ссылку. крупной буржуазии нужна сильная власть.- ноябрь 1848 г. принята новая конституция: 1) вместо права на труд - “право на общественную благотворительность”; 2) учреждена должность президента: - избирался всеобщим голосованием (на 4 года); - он независим от парламента; - назначал и смещал министров, чиновников и всех офицеров.3) законодательная власть передавалась законодательному собранию (парламент): - избирался на 3 года и не подлежал роспуску (со стороны президента).- правительственная власть перешла в руки монархистов всех течений.1) легитимисты - бурбоны (до 1830 г. людвик xi) карл x 2) орлеанисты - луи-филипп (с 1830-1848 после карла x)3) бонапартисты - наполеон (1799-1814).“правительство порядка”1) распускать учредительное собрание (апрель 1848 2) замена новым парламентом, где большинство - монархисты. - февраль 1849 г. -учредительное собрание самораспустилось.- 1. основную массу голосов дали крестьяне - находились во власти легенды, будто наполеон i защищал мелкую крестьянскую собственность. луи-наполеон защитит их от 45-сантимного налога- 13 мая 1849 г. - выборы в законодательное собрание.1) буржуаз.республ. - 18% голосов (9% мест (мандатов)); 2) монархическая буржуазия (орлеанисты) - господствующее положение; 3) “новая гора” (мелкобурж.дем. + социалисты) - крупный успех 30% голосов (24% места (мандатов)- период законодательного собрания: направило войска и подавило национально-освободительное движение в рим.республике против австрийского гнета (венский конгресс, 1814): - национальный гнет австрии над северо-восточной италией, ломбардией и венецией был восстановлен; - подтвердил раздробленность италии; - на престол ряда итальянских герцогств были посажены государи из габсбургского дома (императорская династия в австрии); - в риме - восстановлена власть папы и католического духовенства.2) представители “новой горы” выразили протест против нарушения конституции: - запрещается использовать французскую армию для подавления свободы и независимости других народов (ноябрь 1848 г.); 3) законодательное собрание приняло ряд законов: а) народное образование отдавалось под контроль католическому духовенству; б) новый избирательный закон: - мужчины, достигшие 21 года, проживающие на одной местности не менее 3-х лет и платящие личные налоги; - это лишало избирательного права около 3 млн.чел. (29% избирателей) - рабочих, ищущих работу. - борьба между президентом и законодательным собранием: 1) борьба между монархистами: а) легитимисты - восстановление династии бурбонов (внук карла x граф шамбор),б) орлеанисты - добивались короны для внука луи-филиппа - графа парижского,в) бонапартисты - презид. луи-наполеон.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Ребзя, реально надо здесь необходимо вставить верные слова и даты
Рим:
Система виховання у Давньому Римі склалася в VI- І ст. до н. е. Соціально-класове розшарування населення країни (рабовласники, вільне привілейоване населення - патриції та вершники, бідне населення - плебеї) позначилося й на системі виховання: для дітей бідноти тут існували елементарні приватні й платні школи (читання, письмо, лічба); для дітей привілейованих верств - граматичні школи, в яких вони вивчали граматику, латинську і грецьку мови, риторику, елементи історії та літератури. У школах обох типів навчалися тільки хлопчики. В останні століття республіканського Риму діяли школи риторів, у яких діти знаті готувалися до державної діяльності, вивчали риторику, філософію, правознавство, грецьку мову, математику, музику. Навчання в школах було платним.
Греція:
У Давній Греції, яку утворювали невеликі рабовласницькі міста-держави, найоригінальніші системи виховання існували в Спарті - головному місті Лаконії, і в Афінах - головному місті Аттіки, які виховували дітей заможного повноправного населення в дусі зневажливого ставлення до фізичної праці й до людей праці (неповноправного населення і рабів).
У Спарті виховання мало військово-фізичний характер. Його головним завданням була підготовка мужнього, фізично розвиненого, здорового, загартованого й витривалого воїна - захисника земельної аристократії. Виховання було державним і суворо контролювалося з перших днів народження дитини: новонароджених оглядали у спеціальному місці (лесха) і повертали батькам лише здорових дітей. З семи років хлопчиків, які до цього жили вдома, віддавали у державні навчально-виховні заклади (агели), в яких вони перебували до 18 років під наглядом вихователів-педономів. В агелах вихованців привчали зносити голод, холод і спеку. Вони спали на земляній підлозі, отримували на рік тільки один плащ, погано харчувалися. Майже весь час їх тренували зі стрибків, бігу, метання списа та диска, боротьби, а на дозвіллі вони розважалися військовими іграми, вчилися співати і грати на музичних інструментах. Вихованці брали участь у нічних облавах на рабів (криптіях). З 15-річного віку юнаки мали право носити зброю і брали участь у криптіях. Кожен рік навчання завершувався публічними випробуваннями - агонами.