Почему торговля в средние века было опасным но выгодным?

Торговля во времена феодальной раздробленности была выгодным, но трудным и опасным делом. Дороги были узкими и не мощеными, в дождливое время на них была непролазная грязь. Повозки часто ломались. Товар, упавший на землю, считался добычей владельца этой земли. Если разбитый бурей корабль выбрасывало волной на берег, уцелевшие товары присваивал владелец прибрежной полосы.

На суше купцов грабили «благородные» разбойники – рыцари, на море их подстерегали пираты. За проезд через владения феодала, за пользование мостами и переправами приходилось много раз платить пошлины. Чтобы увеличить свои доходы, феодалы порой ставили мосты на сухих местах, требовали плату за пыль, поднимаемую повозками купцов. Они предписывали купцам путь, по которому те должны были двигаться, на каком постоялом дворе останавливаться, у какого кузнеца подковывать лошадей.

Чтобы защититься от грабителей и друг другу, купцы объединились в союзы – гильдии. Члены гильдии собирались на собрания, чтобы решать общие для них дела, и выбирали руководителей. Они нанимали охрану и путешествовали большими группами. Купцы и сами иногда занимались разбоем на дорогах и пиратством на море.

Діоклетіан та Константин Великий були двома видатними імператорами Римської імперії, які провели важливі реформи, що вплинули на політичну, економічну та релігійну сфери імперії. Оцінка їх реформ на ів заслуговує наступній аргументованій охарактеризові.

Діоклетіан, правивши з 284 до 305 року н.е., запровадив ряд реформ, спрямованих на стабілізацію імперії після періоду політичної та військової нестабільності. Він впровадив систему тетрахії, розділивши владу на два августи та два кезаря. Ця нова політична організація дозволила забезпечити більшу стабільність та керованість імперії. Також Діоклетіан впровадив централізовану систему управління, зміцнивши роль бюрократії та державних посадовців. Це дозволило покращити ефективність управління та контролю над імперією.

Діоклетіан також провів економічні реформи, включаючи реорганізацію фінансів, регулювання цін та заробітної плати, а також встановлення нової системи оподаткування. Він впровадив серію законів, що регулюють виробництво та торгівлю, зміцнивши контроль держави над економікою. Ці реформи сприяли економічному відродженню та зміцненню імперії.

Константин Великий, який правив з 306 до 337 року н.е., продовжив реформаторську політику свого попередника та впровадив ряд значних інновацій. Він змінив християнство з мало поширеної релігії в офіційну релігію Римської імперії, видавши Міланський едикт, який гарантував свободу віросповідання всім громадянам. Це відкрило шлях для подальшого розповсюдження християнства та мирного співіснування різних релігійних спільнот у імперії.

Константин також розпочав будівництво Нового Риму, що пізніше отримав назву Константинополя (сучасний Стамбул). Він перемістив столицю імперії з Риму до Константинополя, що мав стратегічне значення та дозволило забезпечити кращий контроль над східними та балканськими провінціями.

Реформи Діоклетіана та Константина Великого мала величезний вплив на Римську імперію. Вони сприяли політичній стабільності, економічному зростанню та релігійній толерантності. Їх реформи проливали світло на нову еру у історії Римської імперії та стали основою для подальшого розвитку європейської цивілізації.

Діоклетіан та Константин були римськими імператорами, які провели важливі реформи.

Діоклетіан впровадив реформи, спрямовані на реорганізацію Римської імперії. Він встановив систему тетрархії, де влада була поділена між чотирма імператорами, що до зміцнити імперію та покращити управління. Діоклетіан також здійснив реформи в економіці, зокрема впровадив нову систему оподаткування.

Константин Великий, після перемоги в Гральській битві, став єдиним правителем Римської імперії. Він впровадив ряд реформ, включаючи визнання християнства дозволеним релігійним віросповіданням, що привело до зміни релігійного ландшафту імперії. Константин також здійснив реформи в адміністративній системі, створивши нові структури управління та змінивши статус столиці імперії на Константинополь.

Ці реформи Діоклетіана та Константина мали великий вплив на подальший розвиток Римської імперії та сформували основи для її поділу на Східну та Західну частини