Написать, где найти информацию на данные вопросы. тема: "общественно- политическое движение в россии во второй половине 19 века" 1) особенности развития капитализма в россии в пореформенное время. 2) общественно-политическое движение: -консервативное; -народничество и его основные течения; -основные этапы развития либерализма; -рабочее движение 60-80 х гг. возникновение марксизма в россии. 3) зарождение политических партий.

Проблему генезиса капитализма в России на рубеже XIX – XX веков нельзя считать неизученной: достаточно указать на то, что главный идеолог российского марксизма В. И. Ленин по ним написал ряд научных и популярных работ. Из них прежде всего следует отметить книгу «Империализм как высшая стадия капитализма» (1912 г.), в которой дан подробный и доказательный анализ развития монополистического капитализма в ведущих капиталистических странах и России в том числе; выявлено своеобразие развития монополистического капитализма (или империализма, именно таким термином пользовался Ленин) в каждой стране, а также общих для всех стран его экономических признаков. Еще ранее была написана работа «Развитие капитализма в России» (1894 г.), в которой рассмотрено своеобразие генезиса российского капитализма в пореформенные и последующие годы. Эта книга не потеряла своей актуальности, так как основана на огромном фактическом и статистическом материале и дает всесторонний обзор вышеуказанной проблемы. В советское время вышло много работ по данной проблематике, в том числе и монографического характера, освещавших разные аспекты генезиса и особенности развития российского капитализма в указанный период. Многие из этих исследований имеют высокий уровень обобщения, обширную источниковую базу. Однако им присущ и общий недостаток: они рассматривали проблему только в определенной системе координат, а именно под углом зрения марксистских мировоззрений. К примеру, достаточно указать монографии и статьи Луцкого Е.А., Лященко П.Н., Хромова П.А., Шепелева Л.Е.

Этим объясняется то, что некоторые аспекты генезиса российского капитализма на рубеже веков получили недостаточно адекватное либо даже искательное освещение. В современной исторической науке идут дискуссии по ряду проблем развития капитализма в России в указанный период, например, о подлинном соотношении привлечения русского и иностранного капитала; особенностях российского предпринимательства и др. Этим вопросам посвящены некоторые работы Кузнецова Н.М., Муравьевой Л.И., Наховича С., Верта С., Бовыкина В.И. и др. Именно на освещении этих проблем делается акцент в данном реферате.

Читать полностью: http://www.km.ru/referats/24634F490E264E88ADA9A079561E05E8

2)http://www.spbumag.nw.ru/2000/philos/15.html

3)http://russia.iratta.com/08.php

«Батьківщи́на-Ма́ти» — монументальна скульптура в Києві, розташована на високому правому березі Дніпра на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відкрита в 1981 році. Найвища монументальна скульптура в Європі.

Автор монументу — народний художник СРСР скульптор В. З. Бородай.

Спочатку пам'ятник замислювався як символ не Батьківщини, а Перемоги, проте назва «Батьківщина-Мати» увійшла до ужитку майже одразу ж після зведення.

Перший проєкт «Батьківщини-Матері» розробив ще в 1970-х роках скульптор Євгеній Вучетич, але спорудження почалося набагато пізніше. Коли в 1974 році Євгеній Вучетич помер, проєкт взяв на себе український скульптор Василь Бородай. Український архітектор змінив проект скульптури і почав її будівництво.

Спочатку передбачалося, що на постаменті підноситиметься 90-метрова бронзова з позолотою фігура жінки. Біля підніжжя статуї з 30-метрової висоти повинен був текти до Дніпра водоспад, з обох боків якого воїни форсували річку.

Статуя ліплена із образу борзнянки, скульпторки Галини Никифорівни Кальченко[1].

Металевий каркас виготовлений із сталі, виплавленої в Запоріжжі.

Скульптуру збирали стометровим краном, який був виготовлений спеціально для цього. Пізніше цей кран демонтували.

З нержавіючої сталі окремими блоками-секціями вагою 25-30 тонн скульптура була зварена на Київському заводі імені Паризької Комуни з урахуванням рекомендацій інституту електрозварювання імені Є. О. Патона. Частини скульптури перевозили вночі, щоб не привертати увагу людей.

Зварникам монументу «Батьківщина-Мати», платили 50 карбованців в день (велика на той час сума), але оплата відповідала роботі, оскільки зварники обпікали собі очі від такої кількості невпинної роботи. Інженери ж отримували звичайну зарплатню, але були задоволені й тим, що будують одне з «Чудес» Києва.

За час монтажу на скульптуру було накладено 30 км зварних швів.

Судячи з геодезичних інструментальних замірів, що проводяться щорічно монумент «Батьківщина-Мати» повинен простояти понад 150 років. За розрахунками, статуя може витримати навіть землетрус силою до ів.

Щоб перевірити стійкість скульптури, 10-ти метрову копію випробовували на міцність у Москві, в найбільшій у СРСР турбіні.

Через близькість Великої дзвіниці Києво-Печерської Лаври (висота 96,5 м), висоту монументу зменшили і монумент виріс у висоту 102 м (початкова висота мала складати 108 м), але через те що Дзвіниця розташована на пагорбі, над рівнем моря «Мати-Батьківщини» на 12 метрів нижча Великої Лаврської Дзвіниці.

Відкриття монументу планувалось на 9 травня 1980 року, але відзначилось тільки за рік по тому.

Вартість споруди — 2 млн. радянських рублів.

9 травня 1981 року відбулося гучне відкриття монументу, сам Леонід Брежнєв приїхав на відкриття стометрової киянки. «Батьківщина-Мати» стала новим символом Києва.

В 1987 році над Києвом пронісся сильний ураган, але статуя залишилася неушкодженою.

Влітку 2002 року був дозволений підйом екскурсантів на майданчики відмітки 36 метрів і 92 метри. Проте після того, як в квітні 2003 року молодий чоловік впав з верхнього майданчика і розбився, доступ туристів був обмежений.

У 2009 році почата реставрація споруди.

Планується декомунізувати радянський герб на пам'ятнику чи то зрізанням чи то накладанням [3]

Объяснение:

В конце XVIII века Россия вступила в коалицию против революционной Франции и участвовала в Наполеоновских войнах.После поражения союзников в Европе началась Отечественная война 1812 года.Несмотря на взятие Наполеоном Москвы, война закончилась разгромом его полумиллионной армии.После окончания войны в Россию проникли революционные идеи, вылившиеся в неудавшееся Восстание декабристов.Напуганный восстанием Николай I сосредоточил усилия на жёстком утверждении режима личной власти,контроле над политической,экономической и культурной жизнью страны.
Стремясь установить нормальное сообщение с Грузией,Россия вела длительные войны против Кавказа где против неё выступили ведущие западные державы, обладавшие существенным военно-техническим превосходством.