Почему называют восстания 14 века крестьянскими войнами

Каза́ки́ (др.-рус. козáкъ[1]; укр. козаки́; польск. kozacy — от тюркского слова, значившего «удалец, вольный человек»[2][3][4][5]; другое старинное название — черка́сы[Комм 1][6][7][8][9]) — этносословные группы в России. Среди казаков доминировали русские, также было много украинцев (среди донских, кубанских, оренбургских и сибирских казаков). Кроме того, в состав казаков входили группы белорусов, южных славян, татар, мордвы, башкир, калмыков, ногайцев, кумыков, чеченцев, армян, туркмен, бурят и других народов. Отдельные группы казаков часто сохраняли обособленность, особенности языка и культуры[10].

Объяснение:

это да?

Позитивний:

1. Збільшилися обсяги сільського господарства.

2. Відновлено дореволюційні посівні площі до 1923 р.

3. Досягнуто довоєнного рівня у тваринництві до 1927р.

4. Зростання середняцьких господарств (60%).

5. Досягнуто довоєнного рівня в промисловості до 1928р.

6. Покращилося матеріальне становище робітників, селян, службовців (реальна зарплата робітників становила 93,7% довоєнного рівня).

Негативний:

1. Брак промислових товарів.

2. Збільшення цін.

3. Гальмувалося зростання життєвого рівня населення.

4. Безробіття.

5. Загострення житлового питання.

6. Аграрне перенаселення.