Мир деревни устраивался мудро. каждое строение для крестьянской работы имело свое определенное место: на краю усадьбы, на ее дальнем конце располагалось гумно; неподалеку от гумна располагался овин; на дворе, напротив дома - амбары; за околицей, в стороне от жилых домов, устраивалась кузница; а на протекавшей речке, перегороженной плотиной, ставили водяную мельницу. а какое из этих мест и сами труженики считались наиболее почитаемыми?

Основными компонентами такого двора «были «изба да клеть», «изба да сенник», т. е. основная жилая постройка и основная хозяйственная постройка для хранения зерна и другого ценного крестьянского имущества. Остальные крестьянские хозяйственные постройки, хотя и входили в состав комплекса (амбары или житницы, сараи, бани, погреба, хлевы, мшаники и т. д.), не были обязательны, так как их отсутствие, учитывая соседские и родственные взаимосвязи, различный уровень развития хозяйства, не сказывалось катастрофически на хозяйственных возможностях крестьянской семьи. 

Источник: http://statehistory.ru/books/pod-red--B-A--Rybakova_Ocherki-russkoy-kultury-XVIII-veka--CHast-pervay...

1. Самый главный факт - идея, выдвинутая Филофеем "Москва-третий Рим", как бы символизирующая центр православия и христианства ( Первый Рим -пал; второй - Константинополь - пал, третий Москва - стоит и будет стоять).  Русские в 16 веке относились к своим соседям пренебрежительно, вели агрессивную внешнюю политику ( Ливонская война, Присоединение Казани и Астрахани и пр.). С моей точки зрения, таким образом, нельзя вести свою внешнюю политику, которая строилась на принципе исключительности России. С точки зрения моего предка из 16 века, наверное, вполне возможно

Після повалення внаслідок жовтневого перевороту 1917 р. у Петрограді Тимчасового уряду, проголошення II Всеросійським з'їздом Рад радянської влади і обрання на ньому більшовицького уряду-Ради Народних Комісарів (РНК) на чолі з Леніним помітно активізувалася боротьба більшовиків України за встановлення тут радянської влади.Усупереч існуючій в Українській Народній Республіці легітимній владі Центральної Ради українські більшовики провели у Харкові 11-12 грудня 1917 р. так званий І Всеукраїнський з'їзд Рад. На з'їзді було близько 200 делегатів, які представляли 89 Рад із майже 300, котрі діяли в Україні на момент роботи з'їзду Рад у Харкові. І хоча, на думку сучасних дослідників, при такому представництві І Всеукраїнський з'їзд Рад навряд чи можливо вважати легітимним, однак він розглянув назву питань установчого характеру, зокрема: 1) про сучасний політичний момент; 2) про організацію влади в Україні; 3) про самовизначення України; 4) про вибори Центрального Виконавчого Комітету Рад України. Також на порядку денному з'їзду стояло питання "Про Донецько-Криворізький басейн".Одним із головних питань на І Всеукраїнському з'їзді Рад було питання про владу в Україні. У резолюції з'їзду "Про організацію влади на Україні" від 12 грудня 1917 р. стосовно влади визначалося: "Влада на території Української республіки віднині належала виключно Радам робітничих, солдатських і селянських депутатів; на місцях - міським, губернським та обласним Радам, а в центрі - Всеукраїнському з'їздові Рад робітничих і селянських депутатів, його Центральному Виконавчому Комітетові і тим органам, які він створить.Україна проголошується Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів".У резолюції 1 Всеукраїнського з'їзду Рад "Про самовизначення України" були визначені принципи відносин Української Радянської Республіки з Російською Радянською Республікою. З'їзд визнав Українську республіку федеративною частиною Російської республіки, а потім, виходячи з цього, доручив ЦВК Рад України "негайно поширити на територію Української республіки всі декрети і розпорядження робітничо-селянського уряду федерації, які мають загальне для всієї федерації значення". Мова йшла про акти про землю, про робітничий контроль над виробництвом, про повну демократизацію армії тощо.З'їзд обрав Центральний Виконавчий Комітет Рад України у складі 41 члена. Ще 20 його членів належало обрати на наступному з'їзді Рад селянських депутатів. Серед обраних перших членів ЦВК було 35 більшовиків, 4 лівих есери, 1 лівий український соціал-демократ, 1 меншовик. Головою ЦВК України було обрано лівого українського соціал-демократа Ю. Медведєва. 17 грудня 1917 р. ЦВК України утворив перший радянський уряд - Народний секретаріат.